Журналістка Евакуація.City поспілкувалася з жінкою та дізналися, як їй вдалося почати нове життя в новому місті.
- Допоможіть нам стати кращими: пройдіть опитування читачів Евакуація.City за посиланням.
Переїзд та адаптація
За фахом Анна – режисерка-постановниця та сценаристка. Саме в такій сфері вона працювала понад 15 років. Окрім цього жінка встигла реалізувати себе також як декораторка, ведуча івент-заходів, вокалістка, меркетологиня, а також викладачка сценічної мови у місцевій дитячій медіа-школі.
Залишити улюблену справу та свою оселю Анні довелося на початку повномасштабного вторгнення росії. Разом з 11-річним сином вона спочатку знайшла прихисток у родичів за Харковом, а на початку травня вирішила переїхати на Волинь. У Луцьку мешкає її бабуся, тут виросла її мама, тож жінка часто приїжджала сюди на літні канікули.
У приміщенні медіа-школи
"Після усіх цих прильотів, ховання в коридорі, гулу літаків наш психологічний стан був дуже пригнічений. Тим паче, в сина вже такий вік, коли він все розуміє. Тому ми вирішили приїхати в Луцьк, де було спокійніше. Хотіли тут трішки опанувати себе", – починає розповідь Анна.
Однак перший період після переїзду виявився для жінки дуже нелегким. Вона розповідає, що на той момент грошей не мала, тому доводилося приймати допомогу, яку переселенцям надавала держава та волонтери.
Після приїзду в Луцьк Анна одразу стала на облік в центр зайнятості, хоча й розуміла, що знайти роботу за фахом їй навряд чи вдасться. Саме тоді в жінки закралася ідея почати власний бізнес.
"Одного дня я прийшла в центр зайнятості і запитала, що робити, якщо я хочу відкрити свою справу чи гурток, – пригадує вона. – Я тоді просто поцікавилася, адже досвіду в бізнесі в мене не було, я завжди була найманим працівником. Податки і таке інше – для мене речі чужі".
Жінці порекомендумали взяти участь в урядовому проєкті єРобота, який передбачає надання українцям державних грантів для започаткування бізнесу та розвитку підприємництва. Анна загорілася цією ідеєю. Пропрацювавши багато років в медіа-школі Харкова, вона хотіла створити щось подібне в Луцьку.
Засновниця медіа-школи Анна Карамишева-Борисенко
"Я дивилася дуже багато відео про те, що таке гранти, адже я з ними ніколи раніше не стикалася, – ділиться спогадами переселенка. – Пройшла декілька онлайн-навчань, перечитала купу лекцій і написала грант. Через два тижні мені прийшла відповідь: "Вітаємо, ви виграли грант на 250 тисяч гривень".
Від ідеї до реалізації
Анна каже, що тоді вона буквально не розуміла, що робити далі, і чи зможе взагалі реалізувати свій задум. Але запевняє: точно знала, що якщо не спробує, то ніколи про це й не дізнається.
"Я думала, що якщо не загинула у Харкові під обстрілами, то для чогось маю жити. І попри те, що бізнес – це про гроші, насамперед в мене була ідея, і через неї я хотіла реалізувати свій потенціал", – розповідає жінка.
Грантові гроші були розраховані на меблі, техніку, а також мали часткого покрити оренду приміщення. Однак щоб облаштувати медіа-школу цього виявилося замало, адже орендований офіс потребував значного оновлення. Тому ремонт Анна почала робити за власні кошти.
"Коли мені як переселенці прийшла допомога, я все вклала в ремонт: пофарбувала стіни, постелила підлогу, зараз перероблюю електрику. Я все зробила в єдиному стилі. Дуже люблю заморочуватись над дизайном, люблю, щоб все було, так би мовити, смачно", – каже жінка.
Непростим завданням виявилася закупка обладнання. Адже з моменту написання отримання гранту до моменту надходження грошей ціни значно зросли. Крім того, великою проблемою стало те, що багато підприємців працюють неофіційно.
"Навіть якщо я знаходила меблі, які мені підходили, то не могла їх придбати, якщо продавець працював в тіні", – каже жінка.
Але зрештою Анні все вдалося. Зараз її медіашкола – це затишне та комфортне приміщення, в якому є дві зали для занять, просторий адміністративний кабінет, окремий санвузол та навіть кухня.
Як працює медіа-школа?
Нині Анна формує для майбутнього навчання групи дітей та підлітків, а також обирає педагогів.
"До цього процесу я підходжу особливо прискіпливо, тому що тут недостатньо бути просто хорошим фахівцем у своїй справі. Тут треба також вміти передати свій досвід дитині, і передати на тому рівні, на якому вона це зможе сприйняти", – зазначає жінка.
Не припиняє переселенка і саморозвиток. Каже, що нещодавно пройшла курси, де підняла свої знання у бізнес-плануванні. Після навчання написала та виграла ще один – цього разу вже закордонний – грант на розвиток своєї справи.
У медіа-школі Анни зможуть навчатися діти та підлітки різного віку – від 5 до 15 років. Вихованці отримуватимуть знання з акторського та ораторського мистецтва, режисури, монтажу, основ журналістики, медіа-грамотності, блогерства та публічного виступу. Всі дисципліни будуть викладатися комплексно.
"Медіа-школа – не про те, що дитина обов’язково має обрати якусь професію, пов’язану в медіа, тобто стати журналістом, режисером чи актором. Це, перш за все, про знання, які знадобляться їй в житті. Це комунікація, публічний виступ, самопрезентація. Діти тут будуть вчитися правильно формулювати думки, висловлювати їх, тренувати дикцію, а отже ставатимуть впевненішими", – говорить Анна.
В приміщенні медіа-школи
Крім того, медіа-школа діятиме як продюсерський центр. Її маленьких вихованців можуть залучати до зйомок в рекламі, різних медіа-проєктах, телевізійних шоу та кастингах, творчих заходах. Паралельно в школі діятимуть курси і для дорослих.
На запитання, чи залишиться Анна в Луцьку, коли закінчиться війна, жінка каже:
"На щастя, в мене буде змога перевезти цей бізнес в інше місто. Але якщо Луцьк полюбить ось це все, то я готова продовжувати розвивати свою справу і тут, і там. Я люблю Луцьк, він частинка мого життя, та все ж в моєму серці завжди буде Харків".
3025
