Матеріал The BalkanInsight "Ukrainian Children in Montenegro: Enrolled in School, Learning Online" cкорочено та адаптовано українською мовою спеціально для Евакуація.Сity.
- Допоможіть нам стати кращими: пройдіть опитування читачів Евакуація.City за посиланням.
На які труднощі натрапляють українські школярі за кордоном
Шестикласник Ігор Мірошніченко починає ходити до школи у чорногорському місті Бар. Попри це йому все одно потрібно продовжувати онлайн-навчання в Україні.
Понад 88 000 громадян України, включно з Ігорем та його родиною, евакуювалися до Чорногорії після вторгнення росії в лютому 2022. Станом на 1 січня 2023 в країні проживає 7 тисяч українців, переважна більшість із яких оформили тимчасовий захист.
Багато українських школярів можуть натрапити на труднощі під час навчання у цій країні.
"Уроки проводять чорногорською мовою, тому діти нічого не розуміють. На щастя, багато вчителів і учнів розмовляють англійською, – розповідає мати Ігоря Анна Мірошниченко. – Попри те, що Ігор вивчає чорногорську в школі, він також продовжує онлайн-заняття в Україні, щоб підтримувати необхідний рівень освіти".
Харківська вчителька проводить онлайн-урок для учнів
Право на освіту
Відповідно до закону, будь-яка людина з тимчасовий захистом у Чорногорії, має право на проживання, харчування, медичне обслуговування, роботу, возз’єднання сім’ї та освіту.
За даними Міністерства освіти, близько 583 учнів з України зареєструвалися в шкільній системі Чорногорії, більше половини з них у початкових школах. Це діти, які зараз переважно проживають у Будві, Барі, Герцег-Нові та Тіваті – прибережних містах, де більше шансів знайти роботу в сфері туризму, а також де невеликі, але добре сформовані українські громади.
У країні не створили спеціальні класи для українців через обмежену кількість шкіл і невелику кількість переселенців. Тому учні відвідують уроки чорногорською мовою.
Також у школах запрацювали групи підтримки для українців. Міністерство найняло вчителів російської мови, а також людей із України з досвідом викладання, які є ніби посередниками під час занять та допомагають порозумітися учням і вчителям.
Переповнені школи
Українські школярі актуалізували проблему перевантаженості шкіл Чорногорії, де брак місць є проблемою для понад двох третин початкових шкіл у країні.
Координаторка асоціації української діаспори "Добро діло" Оксана Кияшко розповідає, що переселенці з України зіткнулися з труднощами під час реєстрації дітей до шкіл.
Координаторка асоціації української діаспори "Добро діло" Оксана Кияшко
"Через перевантаженість шкіл деякі діти не змогли потрапити до навчальних закладів у Будві та Барі, містах із найбільшою українською громадою в Чорногорії, – каже вона. – Щоб не відставати від програми, вони навчаються онлайн в Україні".
Труднощі для українців у Чорногорії
Проблемою для українців, крім освіти, залишаються проживання та працевлаштування. Більшість переселенців орендує квартири чи будинки в столиці чи на узбережжі. Невелика кількість зупинилась у готелях міст Нікшич і Бієло-Полє.
Чорногорське бюро зайнятості немає точних даних щодо кількість українських громадян, працевлаштованих у Чорногорії, більшість працює неофіційно.
Марш на підтримку України в столиці Чорногорії Подгориці
"Щоб скористатися тимчасовим захистом, переселенці повинні спочатку зареєструватися в держустановах Чорногорії. Іноді ці процедури тривають надто довго, тому волонтерським організаціям доводиться надавати термінову допомогу – тимчасове житло, їжу та одяг", – додає Кияшко.
Громадські організації критикують швидкість, з якою влада реагує на запити про захист, причому українське посольство, Червоний Хрест і ЮНІСЕФ часто втручаються, щоб допомогти евакуйованим.
Павло Чупіч із громадської організації "Громадянський альянс", який надає правову допомогу переселенцям, каже, що для кращого виконання Закону про міжнародний та тимчасовий захист треба покращити комунікацію між державними установами.
"Евакуйовані з України мають проблеми з використанням прав на міжнародний захист у повному обсязі, поки вони не отримають рішення про надання тимчасового захисту, – каже він. – Тому інституції повинні пришвидшити процес прийняття рішень щодо запитів про тимчасовий захист, які тривають щонайменше один місяць, а почасти й довше".
3025
