Редакція Евакуація.Сity поспілкувалася із учасницями проєкту "Адвокаційна підтримка внутрішньо переміщених жінок у західних областях України" та розповідає, як громади Хмельниччини, Рівненщини та Тернопільщини допомагають переселенцям інтегруватися.
Громадська організація та інтеграційний простір: досвід Хмельниччини
Для переселенок на Хмельниччині найважливішим було створити власну громадську організацію, щоб стати видимими у громаді, пояснює обласна координаторка Тетяна Баєва. Вона працює у громадському секторі протягом 20 років і переконана, що юридичне оформлення є дуже важливим кроком для розвитку спільнот:
"Одна справа, коли жінки неформально збираються разом, проводять час. Це теж потрібно. Та все ж більше можливостей, зокрема у співпраці із владою, є тоді, коли спільноти діють як громадські організації", – розмірковує Тетяна.
Так, у Дунаєвецькій громаді вже зареєстрували ГО "Асоціація жінок Дунаєвеччини", додає координаторка спілки Олена Дубчак. Завдяки цьому там прагнуть розвивати інтеграційний простір для тих, хто втратив дім. Його організували у місцевій бібліотеці – спочатку у приміщенні видавали гуманітарну допомогу та продуктові набори, згодом створили клуб вивчення української мови.
"На одній із спільних зустрічей виникла ідея створити інтеграційний простір. Оскільки міська влада не могла підтримати ідею фінансово, жінки почали писати грантову заявку на облаштування приміщення бібліотеки. Поки що чекають підтвердження", – каже Олена.
На Хмельниччині жінки-переселенки долучилися до громадської організації
А у Красилівській територіальній громаді для жінок-переселенок організували інтеграційні курси, пояснює координаторка громади Наталія Процюк. Під час круглих столів на цих зустрічах вони могли не лише озвучити свої проблеми після вимушеного переїзду, а й отримати детальні інстукції як діяти далі.
На території громади у кінці липня відкриють швейний цех, де евакуйовані жінки зможуть отримати роботу. Проєкт підтримали міжнародні благодійники, наразі він на етапі реалізації.
У Красилові прагнуть допомогти евакуйованим спробувати себе у мистецтві, каже Наталія Підлісна. Для жінок проводять майстер-класи із писанкарства, малювання, інших творчих технік.
"Одну із картин, створених переселенками, ми возили з собою в ООН. Цей захід присвятили статусу жінок. Реакція міжнародної спільноти на малюнок була фантастична. Люди плакали, дякували за все, що ми робимо. обіцяли максимальну підтримки", – каже Наталія.
Городоцька ОТГ за час великої війни прийняла третину від своїх постійних мешканців, близько 10 тисяч людей. Для того, аби новоприбулі могли швидше адаптуватися і познайомитися у невимушеній атмосфері, у громаді створили арт-майстерню вишивки та бісероплетіння при районній бібліотеці.
У Городоцькій районній бібліотеці проводять заходи для переселенців
"У нашому творчому просторі переселенки починають спілкуватися, подекуди дружать сім'ями. До майстер-класів часто запрошують і чоловіків-переселенців, які випробовують свої вміння у майстерні", – каже координаторка громади.
Крім того, у районній бібліотеці відкрили простір для дітей-переселенців. Там малеча може гратися безкоштовно.
Громадська пральня та нове життя бібліотеки: досвід Тернопільщини
Тернопільський жіночий клуб "Відродження нації" працював і до великої війни. Головною місією організації була протидія домашньому насильству та торгівлі людьми.
Після початку повномасштабного вторгнення спільнота почала сприяти інтеграції переселенців до громад Тернопільщини. Зокрема, впровадили зустрічі для переселенок із психологинею та юристом.
На Тернопільщині переселенки беруть участь у творчих майстер-класах
"Крім того, часто у громадах ми організовуємо творчі майстер-клаcи. Цьогоріч деякі жінки вперше самотужки готувалися до Великодня. Розмальовували писанки, робили святкове намисто своїми руками", – каже координаторка громад на Тернопільщині Валентина Лимар.
Активно приймають евакуйованих у Копиченецькій громаді. Там намагаються не вживати слово "переселенці", натомість одразу називають і ставляться до новоприбулих як до "нових мешканців ОТГ".
При гуманітарному штабі у громаді відкрили громадську пральню. Не всі будинки у селищі мають доступ до технічної води, тож інколи прання стає справжнім викликом для тих, хто евакуююється до громади. Щоб скористатися пральнею, потрібно принести свій мийний засіб. Послуга прання та сушки для переселенців безкоштовна.
Крім того, у місцевій бібліотеці облаштували коворкінг. У період відключень світла це дозволило переселенцям працювати або навчатися. Для цього до приміщення принесли генератор.
Громадська пральня у Копинченцях
"Бібліотека отримала друге дихання. Хоч там нещодавно оновили фонди новими яскравими виданнями, люди приходили зрідка. Тепер, коли у бібліотеці є інтернет та дитячий простір, відвідувачів суттєво побільшало. Бібліотека ожила: там п'ють чай, організовують різні заходи", – каже Валентина Лимар.
Центр евакуації та кемпи для дітей: досвід Рівненщини
Рівненщина від початку великої війни стала транзитним хабом для людей, які рятувалися від війни і їхали за кордон. Загалом область прийняла 68 тисяч людей, постійно проживати тут залишилися близько 53 тисяч.
У вересні в області відкриють "Центр евакуації". Там допомагатимуть за принципом "одне вікно" – людина зможе озвучити всі свої потреби для одного спеціаліста, а не звертатися до кількох. Організацією простору буде займатися благодійний фонд "Рокада", що діє в регіоні.
Цей фонд у Дубенській громаді минулоріч організував розподіл 600 пакетів гуманітарної допомоги для людей, які рятуються від війни. Для невеликої громади це колосальна підтримка, каже працівниця "Рокади" Віта Костюк.
Також завдяки організації громада отримала від міжнародних донорів 61 тисячу євро для ремонту прихистку на Дубенеччині. Завдяки цьому у шелтері створили додаткові 44 спальні місця.
Клеванська громада прийняла найбільше переселенців у Рівненській області. Для цього там надали три заклади, які раніше приймали дітей-сиріт.
Благодійний фонд "Рокада" допомагає переселенцям на Рівненщині
У центрі дозвілля громади організували спільний простір для переселенців. Там проводять майстер-класи для дорослих, а для дітей – кемпи та спільні ігри.
"Спочатку місцеві насторожено ставилися до переселенців. А евакуйовані були дуже наляканими, подекуди не могли звикнути до нових обставин, з острахом заходили до мого кабінету. Але тепер ситуація змінилася. Ми активно пропонуємо евакуйованим співпрацювати", – каже заступниця селищної голови Клеванської громади Ірина Тимощук.
Розмови записані на форумі проєкту "Адвокаційна підтримка внутрішньо переміщених жінок у західних областях України», який реалізовує ГО “Центр "Жіночі перспективи" за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН.
3020
