Із початком війни у ветеринарів Валентини та Леоніда Стоянових побільшало роботи. Крім лікування диких і екзотичних тварин, додалося спасіння улюбленців, зачинених у домівках, їх евакуація із зон підтоплення та бойових дій. Але подружжя не скаржиться: кажуть, що військовим на фронті ще важче. Чому попри складні обставини та небезпеку вони продовжують порятунок чотирилапих?

Редакції Евакуація.City вони розповіли про щиру пристрасть до професії, історії виживання залишених "під замком" улюбленців і намір відкрити найбільший в Європі реабілітаційний центр для диких тварин.

"Ризикувати життям заради братів наших менших – це те, що робить нас справжніми людьми"

Близько 15 років Валентина та Леонід лікують екзотичних і диких тварин. Приймають підопічних у власній ветеринарній клініці в Одесі.  

Ще до російської навали почали займатися волонтерством – рятували життя диким тваринам, які постраждали від діяльності людини (наприклад, потрапили під колеса автомобіля), а також вилученим із контактних зоопарків, цирків тощо. 

У 2021 році подружжя заснувало фонд The Vet Crew Foundation для спасіння тварин на всіх рівнях. Спочатку за зібрані кошти допомагали диким і екзотичним, але в умовах війни почали витрачати й на домашніх і фермерських. 

Подружжя допомогало і диким, і екзотичним тваринамПодружжя допомогало і диким, і екзотичним тваринамАвтор: архів героїв

Іншою важливою місією фонду є навчання молоді. Ветеринари проводять уроки в школах, розповідаючи молодому поколінню про важливість захисту дикої природи. 

"В англійській мові є чудове слово "passion". Саме пристрасть і тримає нас у цій професії стільки років, – розповідає Валентина. – Бути ветеринаром у нашій спеціалізації важко, наразі ситуація ускладнена ще й військовими діями. Але попри все ризикувати життям заради братів наших менших, працювати щодня з повною віддачею – це те, що робить нас справжніми людьми. Також дуже мотуває та надихає наша аудиторія в соцмережах: люди з різних куточків світу підтримують, вірять у нас і нашу місію".

 Валентина та Леонід Стоянови близько 15 років працюють ветеринарами Валентина та Леонід Стоянови близько 15 років працюють ветеринарамиАвтор: архів героїв

"У зачинених квартирах були мертві тварини та сильно виснажені"

Повномасштабна агресія росії спонукала подружжя розпочати нову місію: порятунок покинутих домашніх тварин, які буквально заполонили вулиці українських міст.

"Пам’ятаємо, як у перший день війни ми забрали прив’язаного до паркану добермана, а потім і стафорда, якого залишили біля смітника. А яку неймовірну кількість породистих котів ми підібрали на вулицях Одеси! Також були шиншили, хом’яки, тхори, кролі у клітках біля сміття….Паніка з людьми творить найстрашніші речі: вмить домашні улюбленці стають не потрібними", – зазначає Валентина. 

У співпраці з поліцією ветеринари рятували тварин, яких господарі зачинили у своїх домівках. Без води та їжі вони були приречені на загибель.

Без їжі та води тварини були приречені на загибельБез їжі та води тварини були приречені на загибельАвтор: архів героїв

Завжди діяли за алгоритмом: перед відкриттям квартири телефонували власникам, попереджаючи про намір відчинити домівку, далі повідомляли чи жива тварина та де її утримуватимуть. 

"Були мертві тварини та сильно виснажені. Загалом це завжди малоприємні картини. Бо чотирилапі не розуміли, чому їх залишили в закритому просторі. Вони починали руйнувати всю квартиру, випорожнятися усюди", – каже жінка. 

Після лікування врятованих улюбленців віддавали в родини. Найчастіше у нові, оскільки колишні господарі майже завжди відмовлялись від них.

Одну з врятованих собак, хаскі на ім’я Цо, Валентина та Леонід залишили собі. Її дістали з маленької квартири через два тижні після початку війни. Домівку тварина буквально знищила: згризла диван, ліжко, стіл, всі кути та навіть паркет. Вижила завдяки акваріуму, воду з якого пила весь цей час.

uanimalsВетеринари врятували і залишили собі хаскі, зачинену у квартирі Автор: архів героїв

Якщо ви не можете забрати тварину з собою, ветеринари рекомендують знайти людей, які погодяться доглянути за нею. Але ні в якому разі не залишати її у закритому приміщенні чи на прив’язі. Краще випустити на вулицю, так у неї буде не великий, але все ж таки шанс на порятунок.

Підрив Каховської ГЕС: рятували котів, собак, корів, курей і навіть диких сов

Після підриву Каховської ГЕС Леонід і Валентина одними з перших прибули в Херсон та долучились до рятувальної операції. 

Перші три дні безупинно працювали в самому місті: діставались на човнах до тварин, довозили їх у незатоплені ділянки, надавали першу допомогу та доставляли в Одесу. 

На четвертий день, коли рівень води у Херсоні почав спадати, вирушили до найближчих сіл, які постраждали не менше, ніж сам обласний центр. У місті здебільшого рятували кішок і собак, а у селах – також корів, коней, курей і навіть диких сов.

Подружжя рятувало тварин і людей у затопленому Херсоні та найближчих селах Подружжя рятувало тварин і людей у затопленому Херсоні та найближчих селах Автор: архів героїв

"Пункт незламності для тварин"

Активно працювали й у зоні бойових дій на Херсонщині та Донеччині. У Шевченковому (село у Херсонській області – ред.) організували "пункт незламності для тварин". У ньому у співпраці з місцевими надавали улюбленцям необхідну допомогу та тимчасовий прихисток. І робили це в умовах постійних обстрілів! Тут їм вдалось врятувати 60 тварин, кожна з яких зараз має люблячу сім’ю. 

Також проводили евакуацію тварин і привозили корми та медицину в гарячі точки Донбасу, такі як, наприклад, Бахмут.

"Досвід отримували під час роботи. Ми, наприклад ніколи не носили бронежилети, і не знали що таке вихід чи приліт, як поводитися в окопах, як падати на землю, коли зовсім поряд вибух. Але зараз це для нас звична справа. Єдине, що ми реально вміли до всього цього, – надавати першу медичну допомогу. І, напевно, це якось заспокоювало нас. Ми знали, що робити у разі серйозного поранення чи травми. Військові часто кажуть, що у нас дуже сильні знання в польовій медицині, тому постійно закликають у свої лави", – ділиться Валентина.

План: побудувати найбільший у Європі Реабілітаційний центр для диких тварин

Подружжя зізнається: найважче було у перші тижні війни через величезний потік тварин. Наразі призвичаїлись: волонтерство в зоні бойових дій чергують із роботою у власній клініці.

Попри завантаженість на роботі та проблеми зі здоров’ям (Леонід переніс дві операції на серці – ред.) ні на що не скаржаться. Кажуть, завжди є ті, кому ще важче. Наприклад, військовим на фронті, людям в окупації чи вимушеним переселенцям із повністю зруйнованих міст і сіл. 

Ветеринари мають амбітну ціль: побудувати найбільший у Європі реабілітаційний центр для диких тварин та для тих, хто постраждав від контактних зоопарків, цирків та інших невідповідних місць. 

Подружжя хоче побудувати Реабілітаційний центр для диких тварин Подружжя хоче побудувати Реабілітаційний центр для диких тварин Автор: архів героїв

"Чому найбільший у Європі? Тому що ми хочемо, щоб весь світ знав, що українці МОЖУТЬ. Можуть, незважаючи на всі труднощі втілювати в реальність такі круті та вкрай необхідні проєкти. Ну, і звичайно ми не збираємося зупиняти свою діяльність. Розвиваємо клініку, розвиваємо наш фонд, будуємо центр, продовжуємо рятувати життя. Тому що: Все Буде Україна!", – резюмує Валентина.