Журналістка Евакуація.Сity поспілкувалася з українками, які евакуювалися до Польщі про те, скільки вони витрачають у країні.
Що можна купити на 100 злотих у Польщі?
На 100 злотих можна придбати:
- м‘ясо (500 грам) – 23 злотих (205 гривень);
- хліб – 5-7 злотих (45 – 65 гривень);
- олія – за 11 злотих (100 гривень);
- макарони – 5 злотих (45 гривень);
- овочі (400 -500 грам) – 5-10 злотих (45 – 90 гривень);
- печиво (300 – 400 грам) – 5-7 злотих (45 - 60 гривень);
- шоколадку за 5-7 злотих (45-60 гривень);
- молоко коштує 5 злотих (45 гривень);
- сосиски (400 грам) – 11 злотих (100 гривень);
- сир (300 – 400 грам) – 10 злотих (90 гривень);
- йогурт та яблука по 4 злоті (35 гривень).
Ще на 100 злотих можна купити один кілограм пельменів, кілограм вареників і пачку млинців з якоюсь начинкою.
Якщо йдеться про розваги, то можна купити два квитки в кіно за 54 злотих (480 гривень), ще у 50 злотих (440 гривень) обійдуться попкорн та кола для двох осіб. На цю ж суму можна в чотирьох випити гарячі напої в кав’ярні та з’їсти по маленькому печиву.
На зарплату можу собі дозволити більше, ніж в Україні
Анастасія Сербіна, 40 років, евакуювалася з Дніпра разом із сином
Я приїхала до Польщі з сином, зараз йому 15 років. З березня 2022 року проживаємо у Варшаві. Перші шість місяців працювала в шкільній їдальні, ходила на підробітки в ресторан, активно вивчала польську мову.
Також намагаласся долучатися до різних проєктів, які допомагали з адаптацією в чужій країні та шукала роботу за спеціальністю. Уже рік працюю в друкарні менеджеркою з обслуговування клієнтів. В Україні працювала дизайнеркою та спеціалісткою підготовки до друку в друкарні.
На житло витрачаю 1550 злотих (13 800 гривень) (орендуємо кімнату в квартирі), комунальні обходяться приблизно в 200 злотих (1 700 гривень). На спортзал та догляд за собою щомісяця витрачаю приблизно 300 злотих (2 600 гривень). Син отримує кишенькові – 200-300 злотих (1 700 – 2 600 гривень), ще 200 злотих (1 700 гривень) плачу за його спортивні заняття.
Анастасія Сербіна
Мобільний зв’язок для двох обходиться у 80 злотих (715 гривень), транспорт (теж на двох) – 165 (1 470 гривень), а на їжу витрачаємо до 1800 злотих (16 200 гривень). 400 злотих (3 500 гривень) щомісяця іде на одяг, стільки ж – на розваги. Зарплати вистачає, але щось відкласти не виходить. Крім основної роботи, маю ще невеликий підробіток: створюю рекламні креативи для соціальних мереж.
Витрати в Польщі збільшилися, найбільше потрібно платити за оренду житла та комунальні послуги. Дорожчими, ніж в Україні, є мобільний зв’язок, салони краси. Попри нижчу зарплату в Україні я частіше могла собі дозволити ходити до перукаря та косметолога.
Загалом рівнем життя в Польщі я задоволена, можу собі дозволити на зарплату звичайного працівника більше, ніж в Україні. Наприклад, спланувати невелику подорож або відвідати аквапарк – це більш доступні розваги в порівнянні з Україною.
В Україні був стабільний дохід, у Польщі – немає відчуття безпеки
Аріна Давидко, 38 років, евакуювалася з Бучі разом з двома дітьми
Перед повномасштабним вторгненням уже йшли розмови й передчуття чогось поганого, тому ми з двома дітьми виїжджали за кордон, але потім повернулися. Згодом на початку лютого виїхали до Львова, а 22 лютого ми повернулися в Бучу.
У березні ми з сім'єю поїхали до Польщі, житла знайти не вдалося. Проживали в готелі й щодня ламали голову, куди податися далі. Ми не вірили у довготривалість війни й сподівались, що потрібно просто десь пережити якісь кілька місяців. Вибір впав на Іспанію. Там друзі знайшли нам помешкання, куди ми переїхали й прожили там півроку. Минулої осені ми переїхали в Краків, діти пішли до школи, я займалась вивченням мови. Наразі поєдную роботу та виховання дітей.
Найбільше доводиться витрачати на квартиру з паркінгом – 8000 злотих (71 600 гривень), на харчування йде близько 5000 злотих (44 700 гривень). Окремий бюджет – це подорожі та розваги. Суто на свої потреби я щомісяця витрачаю 3000 злотих (26 800 гривень), не враховуючи продуктів харчування та оренди житла.
Витрати в Польщі дуже змінилися: в Україні був стабільний дохід та своє житло. Також вдавалося допомагати іншим людям та тваринам, подорожувати разом з батьками. А після повномасштабного вторгнення я втратила відчуття безпеки й впевненості в завтрашньому дні.
Половина місячних витрат у Польщі – оплата житла
Ольга Нікуліна, 42 роки, разом з сім’єю виїхала з Запоріжжя
Запоріжжя перебувало близько до військових дій з самого початку війни. Цілими днями вили сирени, в місті було багато військових та людей зі зброєю, військової техніки. Школи не працювали, люди на вулицю практично не виходили. Ми всі спали на підлозі в коридорі. Майже щодня якийсь населений пункт з Запорізької області потрапляв в окупацію. Війна підступала все ближче.
Дві донечки (13 та 14 років) виїхали до Польщі 3 березня 2022 року разом з бабусею. У Запоріжжі були гучні прильоти, роботу артилерії на околицях міста було чути цілими днями, продовжували вити сирени. Більшість наших знайомих виїхала. Обстановка погіршувалася, психологічний стан теж. Тому вирішили виїжджати і ми. З чоловіком я приїхала до Польщі 19 березня 2022 року. Родина, в якій мешкали мої діти і мама, погодилися взяти ще й нас з чоловіком і котом.
Родина Ольги Нікуліної
Польська сім’я допомогла нам з оформленням всіх документів. Дівчата пішли до школи. Чоловік працював у будівельній компанії поляків, які нас прихистили. Мені також допомогли знайти роботу – я працювала юристом в благодійному проекті допомоги українцям.
Чоловік вивчав розмовну польську на роботі. Діти в школі досить швидко адаптувалися. Спочатку спілкувалися більше англійською. В них були додаткові уроки польської. Тож за три місяці в дітей проблем з мовою вже не було. Я трохи ходила на мовні курси, намагалася читати польською. Загалом адаптація у нас пройшла легко завдяки польській родині, яка нас прихистила.
Так сталося, що я завагітніла. Ми розуміли, що до народження дитини варто шукати собі своє окреме житло. Тому після девʼяти місяців проживання в польській родині ми зняли квартиру і зʼїхали. З Любліна ми вирішили перебратися у Варшаву. Наразі наша сім’я налічує нас з чоловіком, двох доньок, нашого синочка та мою маму, котрій 67 років. Зараз я не працюю, отримую виплати на дітей.
Ольга з сином, який народився в Польщі
На квартиру ми витрачаємо 4500 злотих (40 300 гривень), ще 3000 злотих (26 870 гривень) йде на харчування, одяг та взуття обходяться у 1000 злотих на місяць (8 900 гривень). Витрати на новонароджену дитину – 600 злотих на місяць (памперси, одяг, консультації спеціалістів, ліки, іграшки, суміш, кашки, 5 300 гривень). На транспорт, мобільні телефони, інтернет та розваги додатково витрачаємо 1000 злотих (8 900 гривень). Загальні місячні витрати складають 8000-10000 злотих (71 000 – 89 000 гривень).
В Україні у нас було своє житло, окреме від батьків. Тут, в Польщі, половина наших місячних витрат – оплата помешкання. Їжа коштує приблизно так само, як в Україні, а от одяг можна купити дешевше в Польщі. Медицина є дорожчою, ніж вдома: візит до приватного лікаря коштує від 200 злотих (1800 гривень). Також дорожче коштують всі послуги – наприклад, перукар, щось підшити з одягу, відремонтувати компʼютер або замінити захисну плівку на телефоні.
У Польщі витрачаю більше, ніж в Україні
Анастасія Шлапак, 20 років, переїхала з Івано-Франківська
Уже близько двох місяців тому я переїхала до Варшави. Намір навчатися у Польщі зародився давно, але повномасштабне вторгнення змусило повернутися до цих планів і розпочати вивчення мови.
Після приїзду мені було дуже складно. Розпочався період, коли приходить усвідомлення відповідальності за своє життя. На жаль, на початку мені не пощастило з житлом – натрапила на шахраїв. Згодом таки вдалося орендувати квартиру.
В університеті вивчаю журналістику і соціальні мережі. Польську почала вчити ще минулого року, тож не маю проблем з мовним бар’єром. Мені подобається вивчати цю мову, в березні планую здавати екзамен на знання мови.
Анастасія Шлапак
Основна частина моїх витрат – оплата за університет та квартиру. Далі йде харчування, транспорт, кав’ярні, походи в кіно та музеї. У місяць разом з оплатою помешкання, комунальних виплат та харчування витрачаю близько 2500-3000 злотих (22 300 – 26 800 гривень). На мою думку, за 100 злотих можна купити продуктову корзину на тиждень або ж кілька разів сходити до кав‘ярні.
У Польщі витрачаю трохи більше, ніж в Україні, бо вдома маю власний будинок. Інша частина витрат практично не відрізняється. Однак мені довелося звикнути до цінової політики на каву в Польщі (сміється – авт.). У Варшаві на каву в кав’ярні витрачаю десь 17 злотих (150 гривень), а от у Івано-Франківську вона коштувала не більше, ніж сім злотих (62 гривні).
Ціни в Польщі схожі на українські, а зарплати – кращі
Ярослава Гладковська, 44 роки, приїхала з дітьми з Києва
Я виїхала з Києва з дітьми вночі 23 лютого 2022 року, хотіла залишити їх у бабусі на Тернопільщині та повернутися. Але так сталося, що повернутися до столиці вже не вийшло. Моя мама історик, вона працювала в музеї та написала книгу про земляків, котрі багато чого пережили та змогли досягнути успіху. Я переживала, що якщо в Україні буде повна окупація, то Почаїв стане дуже проросійським містом, тож залишатися там було небезпечно. Це підштовхнуло нас до переїзду в Польщу, а чоловік залишився в Україні.
У мами були знайомі в Німеччині, тож спочатку ми поїхали туди. Там ми прожили місяць, однак спілкуватися з людьми з іншим менталітетом було досить важко. Ми мешкали недалеко від німецько-польського кордону. Згодом нам запропонували переїхати в прикордонне село Сулікув у Польщі. Там був хороший варіант з квартирою, тож ми погодилися. Як і багато людей, я сподівалася, що це ненадовго: вірила, що війна в Україні швидко закінчиться.
У Польщі ми почали жити з квітня 2022 року. Адаптація у нас пройшла добре завдяки небайдужим людям. Також допомагали вижити соціальні виплати на дітей (у Польщі на кожну дитину у віці до 18 років можна оформити допомогу на 500 злотих, з січня 2024 року вона збільшиться до 800 злотих – авт). Окрім того, ми користувалися однієї соціальною програмою та не платили за житло.
Ярослава Гладковська
Я вже півтора року працюю в соціальній службі – допомагаю старшим людям, наразі маю чотири робочих години на день. На українські гроші моя зарплата складає близько 15 000 гривень (приблизно 1600 злотих), окрім того маю додаткові підробітки, там заробляю навіть більше, як на основній роботі.
Цих грошей нам вистачає на прожиття. За квартиру я не плачу, буду оплачувати тільки комунальні послуги, які раніше покривала соціальна програма. Мама поїхала, тож наразі проживаємо там утрьох.
Ціни, на мою думку, схожі, як в Україні, а зарплати кращі. Вдома було тяжче: за вісім годин роботи мені платили 200 доларів на місяць, доводилося шукати додатковий заробіток.
На їжу ми витрачаємо від 1000-1300 злотих на трьох осіб (8 900 – 11 600 гривень), не обмежуючи себе у виборі. Розваги теж доступні: наприклад, квиток у кіно коштує 20 злотих (180 гривень). З одягом теж проблем немає.
За 100 злотих можна купити кілограм м’яса, кілограм помідорів, ще кілограм картоплі, фрукти, упаковку кисломолочного сиру, сметану. Цих продуктів вистачить для нашої сім’ї на днів чотири-п’ять. У Польщі, порівнюючи з Україною, мені легше купити якісь вітаміни та біодобавки для себе та дітей, не обмежуючись у виборі.
3020
