Новорічна промова президента України Володимира Зеленського викликала жваву публічну дискусію. Очільник держави підкреслив значну різницю між громадянами та "біженцями", протиставивши евакуйованих тим українцям, які не виїхали за кордон.

Редакція Евакуація.Сity проаналізувала промову Президента та реакцію громадськості на неї.

"Дякую", проте не всім 

Цьогорічне новорічне звернення Президента Володимира Зеленського до українців тривало майже 21 хвилину. У своїй промові Зеленський сказав "дякую" практично всім громадянам, різного віку, професії та соціального статусу.  

Згадав військових: "Усі наші Сили безпеки й оборони. Я пишаюся кожним українським воїном. Допоки ви є, є Україна. Я знаю, як мужньо й героїчно ви бороните нас. Весь цей час. Час важких, запеклих щоденних боїв. З перших хвилин 1 січня й дотепер, навіть у новорічну ніч, коли український воїн б’ється й не має права дати слабину. Ви стримуєте зло, якого стало ще більше. Але яке нічого більше не змогло". 

звернення президентаЗеленський згадав українських військовихАвтор: Генштаб

Розповів про вчителів, які навчають дітей попри війну – онлайн, наживо чи облаштувавши школу в харківському метро. Згадав залізничників, водіїв, зв’язківців, інженерів, волонтерів, дипломатів, український бізнес та кожного і кожну, хто платить податки й дає українцям робочі місця. 

Висловив подяку країнам, які приєднались до коаліції щодо повернення українських дітей, яких викрала росія. 

А в середині промови згадав людей, "які не могли більше сидіти за кордоном, десь далеко від дому, і повернулися": 

"Бо знаю, що одного дня доведеться поставити собі питання: хто я? Зробити вибір, ким я хочу бути. Жертвою чи переможцем? Біженцем чи громадянином? І кожен знає відповідь. І відповідь – це Україна. Бо українці сильніші разом. Тож час бути разом!", – говорить президент у новорічній промові. 

Тимчасовий захист VS біженство: в чому різниця?

Українці, які рятуються від війни за кордоном, мають право на особливий статус на підставі директиви ЄС про тимчасовий захист. Такий статус дає змогу переселенцям отримати дозвіл на проживання без потреби прохання про притулок. 

Українці з тимчасовим захистом мають право на: 

  • працевлаштування;
  • медичне страхування;
  • освіту дітей;
  • отримання соціальних виплат. 

Тимчасовий захист принципово відрізняється від біженства, адже єдине право, яке отримують біженці – це власне фізичний захист у новій країні перебування. Без особливих прав, свобод та можливостей. Про те, чому не слід називати евакуйованих з України біженцями читайте за посиланням

звернення президентаТимчасовий захист відрізняється від біженстваАвтор: Lydia Geissler

"Стилістична особливість звернень Зеленського — згадування різних груп українців за соціальним, професійним статусом, регіональним походженням. Раніше він навіть всі регіони України згадував. Я почув не розмежування, а спеціальне звернення до тих, хто виїхав. Йдеться і про те, що зараз країна потребує більше їх допомоги. І допомога – це не тільки податки, які, до речі, багато хто не сплачує в Україні. Бути громадянином – це не тільки податки, це і готовність захищати свою країну або просто активно допомагати їй і бути разом з нею у важкі часи», – наголошує політолог Володимир Фесенко в коментарі виданню The page. 

Головна редакторка "Громадського" Христина Коціра на своїй сторінці у фейсбук пише з іншої перспективи. На її думку, Володимир Зеленський не має права говорити речі, що можуть ранити величезну кількість українців:

Очевидно, що всі ми живемо в умовах, в яких кожного тригерить своє. Мене – слова: "Я виїхала, щоб врятувати дітей", бо тоді мій мозок дописує: "А я ж не виїхала, то значить, я не хочу, щоб мої діти були врятовані?"… Жінок, які місяцями і вже роками чекають чоловіків з війни, тригерять чужі чоловіки з дітьми на майданчиках. Бо їхні діти так само хочуть і мають право на тата… Однак від президента не має йти те, що розʼєднує. І таки треба зважувати кожне слово. Кожнісіньке.

Тетяна Пушнова, редакторка УП.Культура, у колонці для свого видання описує свій досвід переселенства. 

"Жертва – це ідентичність, яку я не обираю. І чи після перемоги я зможу забути, відмовитись від цієї ідентичності з набуттям ідентичності "переможець"? 

І чи громадянство – це лише ідентичність? Чи перестала я бути громадянкою після втечі від війни? Перестала платити податки, донатити, підтримувати зв'язок з українською мовою і історією у своїх дітей? Президент вважає, що так. Принаймні так мені здалось цієї новорічної ночі...", – говорить редакторка УП Культура. 

На жаль, не всі українці мали змогу залишитися в Україні. Доки триває війна деякі населені пункти залишаються в окупації, а безліч домівок знищені через російські обстріли.  Бути переселенцем за кордоном – це зовсім не відпустка, подекуди це виснажливо, дорого, страшно. У непевній ситуації евакуйовані потребують підтримки, а не осуду.