Редакція Евакуація.City поспілкувалася із засновницею Інженерного тижня в Україні та керівницею ГО "План дій" та "Pro.Pro.Lab" Оленою Шульгою, навіщо дітям складати моделі з сірників та паперянок від кави, та чому творення практичних речей повертає дітям відчуття безпеки.
Математичні муки
Олена навчалась у фізико-математичний школі, і завжди дуже любила свій напрям.
"Коли я стала дорослою, для мене стало несподіванкою, що багато хто не любить математику в школі, багато кого вона лякала. Спостерігаючи за однокласниками своєї дитини, помітила ту ж картину – діти чомусь боялись фізико-математичних предметів, і вони не розкривались у школі так, як мали би", – пояснює жінка.
Паралельно у робочих відрядженнях Олена потрапила у кілька інтерактивних музеїв науки в Стокгольмі, Сан-Франциско, Мілані.
Інтерактивний музей науки у Стокгольмі
"Я зрозуміла – нібито нецікава математика і фізика завжди є іншою в музеї. Там діти завжди захоплені, і навіть для дорослих ефект завжди "вау"", – говорить жінка.
Ідея Інженерного тижня не нова, розповідає Олена. Такі STEM-майстерки (science, technology, engineering, and math – наука, технології, інженерія та математика) є в Ірландії, Британії, Америці.
Але українці створили своє бачення.
Інженерні початки
У січні 2020 року "Pro.Pro.Lab" створив перший Інженерний тиждень – організації пощастило встигнути до ковіду. Тоді на проєкт зареєструвалась 751 школа.
На той момент Тиждень не мав підтримки, але зараз уже має теплі контакти з Міністерством освіти та науки України.
Інженерний тиждень в Україні почався ще до ковіду
У 2022 році Тиждень мав відбуватись у березні, проте через російську агресію його довелось перенести.
Основною ідеєю Інженерного було те, щоб діти отримали задоволення від виконання завдань. Тому для старшокласників "План дій" придумав окремий проєкт з розвитку громад, щоб вони могли і робити щось корисне, і відволікатись хоч трішки від усього, що відбувається навколо них.
Через повномасштабне вторгнення на якийсь час ініціатива припинила своє існування. Але вчителі та учні все одно писали організаторам з питанням – коли буде знову Інжерний?
Завдання Тижня - прості і практичні
"Люди очікували чогось знайомого, приємного, з життя до повномасштабного. Зрештою ми вирішили, що школи вже достатньо адаптувались до війни, і Тиждень не буде їх перевантажувати", – пояснила Олена.
Після початку повномастштабного вторгнення "План дій" зробив ще більший наголос на інженерній складовій проєкту – тепер старшокласникам роблять "демоверсію" професії. Громади потребуватимуть нових інженерних рішень і до, і після Перемоги, тому Тиждень намагається заохотити практичний підхід для вибору кар'єри тим дітям, які відчувають інтерес до неї.
"Зараз ми всі інженери, кожного дня. То воду відключать, то світла немає через обстріли – тепер наші завдання як ніколи практичні", – пояснює Олена.
1900 шкіл взяли участь в Інженерному від початку повномасштабного вторгнення.
Діти і вчителі знову і знову запитували - коли буде інженерний?
"Вчителі помітили, що деякі діти "з задньої парти", від яких традиційно не очікували академічних успіхів, активно зацікавились завданнями Інженерного. Інколи справа далеко не у відсутності здібностей у дитини, а у тому, що практичний підхід інколи показує нові грані характеру та сприйняття школярів. Також смішно, але подекуди люди досі дивуються, що Інженерний подобається дівчатам – в країні, де більшість вчительок фізики і математики – жінки", – розповідає Олена.
Старшокласники створюють по містах маленькі підстанції, які мають функціонувати в часи блекаутів – тепер всі завдання крутяться навколо того, де ми живемо.
Тепер всі завдання тижня крутяться навколо того, як ми живемо
Як працює Інженерний тиждень?
Інженерний тиждень – можливість принаймні на сім днів перетворити школи на наукові лабораторії, міні-стартапи дуже початкового рівня.
"Ми хотіли показати, що справжня наука є не у формулах чи рівняннях. Вони звісно потрібні, але ідеї та досягнення завжди на кінчиках пальців. Ми можемо будь-що почати практикувати з підручних матеріалів. І вже після цього можемо краще розуміти закони та теореми", – розповідає Олена.
Кожного року Тиждень обирає певне інженерне завдання і нову тему.
Всі завдання - інженерія дуже початкового рівня
"Раніше ми працювали з "problem solving", вирішення проблеми. Тема цього року – самозарадність", – пояснює Олена.
Школи не просять купувати дорогих "інгредієнтів" для експериментів. "План дій" надсилає покрокові інструкції, що можна зробити з підручних матеріалів – паперянок для кави, пластикових пляшок, зубочисток чи інших схожих речей, які можна знайти в будь-якому магазині.
"Велика кількість наших шкіл працюють в селах. Тому ми орієнтуємось на такі матеріали, яких не жаль, і їх завжди багато", – пояснює Олена.
Тиждень орієнтуються на ті матеріали, яких завжди багато
Також на тижні є інженерні виклики та інженерні завдання. Там діти можуть самостійно робити якісь моделі, об'єднуватись в команди та змагатись між собою.
Цього року, в межах теми тижня "Самозарадність", діти працювали над створенням підручних меблів – таких, яких було би зручно швидко зробити для укриття чи для тимчасового перебування з іншими переселенцями. Також діти і школи досліджують теми енергоефективності, зеленої енергетики та як можна найбільш економічно підійти до цього питання.
Тема цього року "Самозарадність"
"Також працюємо з темою циркулярного будівництва, адже наступні роки будемо багато відбудовувати. Зі збереженням води, тому що у нас у всіх було багато прикладів – як в Маріуполі, Миколаєві. Знаємо, що буває, коли води з якоїсь причини немає", – розповідає Олена.
Тиждень має 24 завдання, 6 сценаріїв проведення уроків. Це не означає, що діти мають за тиждень все це виконати. Вчитель сам може обрати, що для його учнів буде найбільш релевантним. Чого потребує учень, і що буде комфортніше інтегрувати в навчальний процес вчителю – має вищий пріоритет.
Вчителі мають можливість обирати, чого потребуває учень
"План дій" прихильник того, щоб діти починали навчання в другому семестрі саме з "Інженерного тижня", як з чогось легкого, приємнішого. Всі школи працюють зараз в різних форматах – якісь школи в евакуації за кордоном, деякі мусять працювати в онлайн через обстріли. Тому більшість завдань можна закінчити і впродовж року.
Тиждень фокусується на тому, як працюють STEM-технології та як влаштований цей напрямок освіти, з особливим інтересом до інженерії.
Раніше діти більше працювали в команді, проте через російську агресію Інженерний Тиждень видозмінився, і школярі тепер можуть виконувати більшість завдань індивідуально. Хоча організатори вважають, що робота в групах загалом корисніша, бо діти можуть обмінюватись ідеями та вибудовувати зв'язки між собою.
В команді діти можуть обмінюватись ідеями та вибудовувати зв'язки між собою
Також Тиждень працює з експерткою з Ізраїлю, яка допомогає адаптувати завдання для дітей з інвалідністю та особливими освітніми потребами.
Інженерний тиждень за кордоном
Близько восьми українських шкіл за кордоном зацікавились у проведенні Інжерного тижня для українських дітей в евакуації.
"Я не думаю, що вони це роблять, щоб інтегрувати дітей-переселенців за кордоном. Скоріше це хороша база, щось таке, що має бути, щось знайоме", – пояснює Олена.
Школи за кордоном, які подали заявки на Інженерний, розташовані в:
- Угорщині;
- Польщі;
- Словаччині;
- Чехії;
- Литві.
"Нам би хотілось поширювати досвід Інженерного за кордоном, цієї невеликої кількості шкіл, які приєднались. Ми будемо більше ділитись деталями, щоб вчителі за кордоном не боялись його проводити, ризикували, та відчували, що вони можуть використовувати українські освітні практики навіть в евакуації", – розповідає Олена.
Засновники Інженерного тижня хотіли би, щоб діти могли використостовувати ці навички навіть в евакуації
Команда Інженерного тижня вважає, що їхні завдання часом допомагають дітям відчути, що вони сильніші ніж ті обставини, в яких вони опинились.
"Незалежно від того, де вони перебувають і з ким вони, чи далеко від сім'ї – через Тиждень діти можуть відчути, що вони можуть створювати щось самі та мають контроль над своїм життям. Це про вміння мати контроль над своїм життям", – розповідає Олена.
3019
