Редакція Евакуація.City поспілкувалася із координаторами проєкту Іриною Шаровою та Олегом Твердем про те, як створюються уроки, чим вони можуть бути корисними для евакуйованих дітей та яким буде тематичний курс про Крим, який зараз готують до запуску.
Вчися вухами
Перша зима повномасштабного вторгнення. Росія масовано обстрілює українську інфраструктуру, відключення електроенергії у практично усіх містах України тривають годинами, а українські школи переходять на дистанційне навчання.
Водночас забезпечити якісну освіту в цей час фактично неможливо – власне через тотальні блекаути та часту потребу перебувати в укриттях. У школярів загострюється процес навчальних втрат, який триває ще із часів пандемії.
"Колеги на чолі з очільницею "Смарт освіти" Галиною Титиш почали вигадувати, як можна допомогти учням. І аудіоформат став рішенням. Аудіо важить легше за відео: його можна завантажити з повільним інтернетом, зберегти для офлайн прослуховування на різних майданчиках, зокрема в Ютубі. А слухати – коли зручно", – пояснює Ірина.
Так з’явився аудіопроєкт для школярів "Вчися вухами", першим координатором якого був менеджер проєктів та програм розробки навчальних матеріалів Олег Твердь.
Ірина Шарова
"Такого в українській освіті не було. Жодних методик з аудіоуроків. Тому, довелося все створювати з нуля. Тут я орієнтувався на дві речі. По-перше, на якість педагогів, які будуть розробляти зміст: як методичні матеріали, так і авторів уроків. По-друге, я намагався зробити матеріали максимально наближеними до реальності. Хотів, аби учні сприймали уроки на прикладах із музики, кіно, соцмереж, які вони слухають, дивляться і гортають. Разом з тим слідкував, аби подача була у сокрастичному підході – коли вчитель та учень на рівних", – пояснює Олег Твердь.
В основі аудіоуроків "Вчися вухами" – програма Міністерства освіти та науки України, яку вивчають школярі від 6 до 11 класу. Утім, зрештою команда проєкту почала рухатися до неформальної розмови, щоб не тільки пропонувати якісні матеріали, а й формат, який хочеться слухати:
"Ми потребували авторів, які зможуть писати творчо, креативно, зациклюватися не на датах та іменах, а на причинно-наслідкових зв’язках. А головне – подавати інформацію цікаво. Розказати якусь catchy (захопливу – ред.) історію, додати емоцію, жарт, звернутися до слухачів та пояснити, як події між собою пов’язані", – каже Ірина Шарова.
Студія звукозапису
Навіть найкращим педагогам часто важко вимкнути режим «пані вчительки» і говорити з дітьми, як із друзями, додає Олег Твердь. Громадська організація "Смарт освіта" з 2016 року займається освітніми проєктами, тож до написання сценаріїв стала залучати вчителів, із якими працювала раніше.
Олег Твердь
У команді з редакторкою та професійними фактчекерами вчителі готують сценарії подкастів на різні теми. Усі уроки складені відповідно до шкільної програми, але адаптовані до прослуховування.
Наразі можна послухати матеріали із програми з 6 до 11 класу з таких предметів:
- всесвітня історія;
- історія України;
- українська мова;
- українська література.
Крім того, доступний курс із громадянської освіти для 10 класу.
Навчання не має бути тягарем
За задумом аудіо "Вчися вухами" не замінюють вчителя чи класну роботу, але можуть допомогти зрозуміти тему краще чи доповнити її цікавими фактами, пояснює Ірина Шарова. Вчителі можуть по-різному застосовувати подкаст під час навчання, наприклад:
- попросити дітей послухати подкаст вдома перед уроком;
- безпосередньо на уроці ввімкнути фрагмент подкасту;
- застосувати конкретні уривки під час групової роботи.
А для тих, хто не може навчатися очно, аудіоуроки допоможуть залишатися в українському контексті освіти чи пригадати основні факти з потрібного курсу.
"Вчися вухами" – додаткове неформальне джерело знань. Тож ми хочемо не "вмістити" в голову дитини набір дат чи фактів, навпаки – хочемо підтримати інтерес до навчання. Ми розуміємо, як важко зараз може бути знайти час для того, щоб читати підручники, сконцентровано вчитися. Діти перевантажені через повітряні тривоги, відсутність живого спілкування, загальний стрес від війни. Але школярі повинні мати простір для дитинства, а навчання не має бути тягарем", – каже Ірина.
Вагому частку аудиторії "Вчися вухами" складає аудиторія за кордоном.
Запис аудіоуроків з української літератури
"Близько 30% нашої аудиторії слухають нас з інших країн. Раніше таких слухачів було близько половини. Для нас це означає те, що українці за кордоном мають потребу слухати щось, що співзвучно з їхньою українською ідентичністю".
Не завжди цільовою аудиторією подкастів стають діти, каже Ірина Шарова. Нещодавно у проєкті вийшов урок про українську діаспору. Зробити його веселим та легким не вийшло, адже потрібно було пояснити багато історичних подій та їх наслідків, каже Ірина.
"Урок про внесок діаспори в українську незалежність має комбінацію з історичних фактів, натхнення і навіть прикладів життєвого покликання. І він на ютубі лідирує за переглядами. Ми допускаємо, що частину переглядів принесли нам дорослі, власне дорослі українці за кордоном. У такому разі сподіваємося, що пізніше вони донесуть ці знання до своїх дітей".
Уроки про Крим
"По суті, зараз це класний прецедент в українській освіті. Уся методика розроблена нами з нуля. З кожною ітерацією проєкту ми допрацьовували цю частину: так зʼявлялись уроки для нових класів, з нових предметів. І, зрештою, ми почали відходити від шкільної програми, бо побачили, що ці уроки вже не просто допоміжні матеріали у навчанні. Ми бачимо, що за цим форматом можна створювати окремі курси", – каже Олег Твердь.
Незабаром "Вчися вухами" представить тематичний курс про Крим. Попри те, що півострів довгий час перебував у межах територіальної цілісності України, Крим був вперше окупований росією ще в кінці 17 століття.
Діти з гімназії №75 cлухають аудіоуроки
Уроки розповідатимуть про історію півострова, його культуру та людей та показуватимуть історичні паралелі між подіями на материковій Україні. Основна цільова аудиторія проєкту – школярі, що ніколи не були в Криму і не бачили його, тобто майже всі школярі. Тому мета курсу – зробити перший контакт дітей із цією територією емоційним, емпатійним та насиченим асоціаціями.
"У наших культурах так багато спільного, про це спільне можна говорити з часів скіфів та сарматів. Але довгий час Крим не був частиною великого наративу історії України та української політичної нації. У цьому є вина російської пропаганди, але також й нашої власної сліпоти та байдужості. Добре, якщо наступні покоління нашої нації не нестимуть ці тягарі", – пояснює Ірина Шарова.
4045
