Поради опублікувала дитяча сімейна психологиня Світлана Ройз.
5 етапів адаптації
Процес адаптації до нових умов має свою динаміку. Гаррі Тріандіс описав схему адаптації, що складається з п'яти етапів: добре, гірше, погано, краще, добре
- Добре
Як тільки людина опиняється у безпеці, вона відчуває емоційне піднесення, ентузіазм, душевне пожвавлення, великі надії, підтримку та свободу.
На цьому етапі важливо – економити сили та ресурси. Поступово опановувати нове місце.
- Гірше
Коли перша хвиля емоцій минає, з'являється почуття дискомфорту, взаємного нерозуміння з місцевими жителями та неприйняття ними. Культурний шок може призводити до розчарування і туги, замішання. Посилюється відчуття втрати.
Потрібно спостерігати за місцевими жителями, вивчати правила, етикет, традиції, мову, намагатися спілкуватися не лише із земляками, якщо є така можливість, а у громаді – включати у спільне життя, запрошувати у гості, розповідати про особливості правил та традицій. Важливо висловлювати подяку тим, хто піклується. І включатися в допомогу.
- Погано
Сум, туга, дискомфорт на цьому етапі посиляться. Людина відчуватиме відсутність ресурсу, розгубленість.
Що робити? Включатися у зовнішні процеси, корисні будь-які власні дії. Критично важлива підтримка громади, що приймає, допомога в адаптації. Знайомства, залучення до роботи. Важлива інвентаризація власних умінь і знань, буквально виписати, що я вмію, що я можу робити. Важливо просити про допомогу та пропонувати допомогу. І висловлювати вдячність.
- Краще
На цьому етапі найгірші переживання позаду, повертається відчуття впевненості, з'являється можливість впливати на те, що відбувається. Повертається відчуття задоволеності, оптимізм.
Важливо фіксувати будь-які успіхи. І будувати плани.
- Добре
На цьому етапі людина почувається стійко, в контакті зі своїми ресурсами та можливостями. Вона вже готова не лише будувати, але й втілювати плани на майбутнє.
Культурний шок: що це таке
Культурний шок – термін, запропонований американським антропологом Карлом Обергом.
Коли людина потрапляє в нові умови – її сенсорні, символічні, вербальні та невербальні системи не впізнають звичне, вони вимикаються. Це стан, коли я не можу зрозуміти, чого від мене хочуть, як влаштоване життя, як проконтролювати та передбачити поведінку інших – це викликає тривогу та паніку.
Це відбувається до тих пір, поки ми не досліджуємо особливості, "культурний код" інших людей, не дізнаємося про їхні звички, не увійдемо в ближчий контакт. Тому дуже важливо, як тільки з'являються сили – входити в контакт.
Важливо дізнаватися про місце, людей, культуру, вчити мову, цікавитися історією. Поважати те місце, куди приїхав. У дорозі – читати про місто, країну, в яку їдемо. Ходити на екскурсії.
Але при тому дуже важливо залишатися у контакті зі своєю культурою та ідентичністю. Можна взяти з собою книжки українською мовою, можливо, зробити добірку казок та пісень. Це те, що допоможе створити місток між внутрішньою та зовнішньою реальністю, дати відчуття опори на корені.