Їх історію волонтерства розповідають на Свои. Сity.
Допомога від серця
До початку повномасштабного вторгнення Дмитро та Михайло Мішеніни займалися деровообробкою, будівництвом, лісозаготівельним бізнесом, виготовленням меблів та палетів.
Коли почалися бойові дії, чоловіки вирішили допомагати.
"У нас є своя спецтехніка та на території підприємства свої запаси дизельного палива. Спочатку ми думали допомогти військовим, але зрозуміли, що дизеля у них вистачає. Наші 5 тонн дизельного палива їм погоди не зроблять. Тому вирішили заправити свої машини, покликати тих, хто хоче, та почати вивозити людей із небезпечних зон", – розповідає Дмитро.
Чоловіки мають свою спецтехніку
Тоді найбільш гарячою точкою була Волноваха, тож батько та син поїхали саме туди. Вони почали вивозити людей. У цьому активно допомагала місцева адміністрація.
Російські військові б'ють по автобусах із надписом "Евакуація"
Михайло та Дмитро активно допомагають мешканцям Донеччини та Луганщини з 2014 року. Вони відбудовували будинки: десь замінювали вікна, десь дах. Деякі довелося відбудовувати з нуля.
"2017 рік у нас практично повністю пройшов неробочий, а волонтерський. Із Західної України приїжджало багато будівельників, і ми займалися будівельними роботами", – каже Дмитро.
Потім на кілька років чоловіки перервали волонтерство, але зараз така потреба з'явилася знову. Багато хто, втім, відмовляється їхати під обстрілами.
Найстрашніше, що окупанти б'ють по автобусах з написами "Діти" та "Евакуація".
"Приїхали із Дніпра здорові автобуси. Під час евакуації почали бити по них. Тато, який лізе у найбільш гарячі точки, натерпівся тоді сильно", – каже Дмитро.
Поки батько вивозить людей, Дмитро займається збором гуманітарної допомоги, роботою з владою, щоб було куди поселити евакуйованих, питаннями продовольства. Тих, хто залишається в містах, що обстрілюються, батько і син намагаються забезпечити хоча б найнеобхіднішим.
"Ми не розраховували, що люди підтягнутися, почнуть допомагати. Наразі ми зіткнулися з тим, що практично вся наша вантажна техніка зламалася. Із трьох машин залишилася одна, і бусик у нас був один пасажирський", – каже чоловік.
Загалом з-під Волновахи (станом на 18 березня) вивезли понад 1200 людей.
"Здебільшого ми вивозили до Мирнограду. Там добре організований центр. Ми людей привезли, там їх обігріли, нагодували, вони переночували. У них близько 500 людей залишилося, зараз і ми їм теж возимо продукти. Ще ми почали вивозити людей із Сєверодонецька та Рубіжного, близько 800 людей. Тобто ми вже допомогли евакуюватись 2000 людей”".
500 буханок хліба кожен день
Дмитро каже, що у Слов'янську хліба небагато. Ще у 2014 році чоловіки зрозуміли, що хліба не вистачає завжди. Тому, щойно почалися бойові дії, зв'язалися з менеджером хлібокомбінату і щодня замовляють по 500 буханців.
Мы закупили 500 буханок хлеба, сегодня они будут розданы в г. Северодонецк для всех, кто решил остаться. Эвакуация людей...
Опубліковано Dima Myshenin Субота, 12 березня 2022 р.
3020
