Художниця розповіла Евакуація.City про свій досвід волонтерства та які арт-практики можуть допомогти подолати стрес дорослим та дітям.
Волонтерство під час війни
Війна мене застала в Дрогобичі (містечко у Львівській області, – ред.). Я розписувала стіни місцевої піцерії. О п'ятій ранку зазвучали перші сирени, о дев'ятій – я повернулася у Львів, де живу з чоловіком. Ми одразу організувалися у Львові – подали телефон на прийом переміщених. У нас велика хата поблизу міста, тож ми могли прийняти тих, хто цього потребує.
Перші дев'ятеро людей приїхали наступного дня. Переночували одну ніч і поїхали далі, приїхали наступні. І так до сьогодні чоловік приймає вимушено переміщених вдома.
Мистецтво може допомогти під час війни
Наступного дня я поїхала в Луцьк, бо відчувала, що тут буду потрібнішою. Тут залишилося багато знайомих, моя майстерня, приїхав син. Він повернувся з Любліна, записався в тероборону.
Разом з іншими художниками ми почали волонтерити у Волинській галереї мистецтв. Приміщення на 400 квадратних метрів перетворилося у Волонтерський штаб культурного сектору Волині. Там щодня плетуть маскувальні сітки, зробили простір для відкритої майстерні для всіх охочих, де можна висловити свої емоції через творчість та арт-терапію, облаштували зону для дітей. У галереї також є спальні місця і гуманітарний штаб.
Тетяна Мялковська розмальовує бомбосховища
Волонтери намагаються забезпечити евакуйованих інформацією, житлом, базовими речами і психологічною підтримкою. Хтось приїжджає у нове місто і почувається розгубленим: не знає, де стати на облік, як отримати необхідні послуги, де долучитися до допомоги. Тож доводиться багато консультувати по телефону.
У гуманітарному штабі є багато одягу для дітей. Багато хто втікав з дому у теплих куртках, зараз потребує більш легкого одягу та взуття. Просять багато покривал та подушок, щоб облаштувати в нових домівках додаткові спальні місця. Родини намагаються залишатися разом – так легше переживати втрату, біду, війну. Усі гуртуються.
Тетяна Мялковська
З людьми працюють арт-терапевти та психологи. Комусь достатньо арт-практик, щоб зменшити стрес. А деякі люди соромляться відкрито висловлювати емоції, тому потребують індивідуальної консультації чи просто розмови.
Як арт-терапія може допомогти у час війни
Ми організовуємо заняття з арт-терапії для всіх охочих, зокрема тих, хто змушений був евакуюватися.
Інколи людина не може проговорити травматичний досвід – через стрес може відчувати "ком в горлі", першіння, нудоту. Тоді краще робити щось руками – малювати, ліпити, створювати щось.
Коли людина малює, то забувається
Часто люди у стані ступору. Після першого викиду адреналіну і періоду надмірної активності, яких потребує евакуація та порятунок життя, настає період гормонального голоду.
Тож таких людей варто "повертати у тепер" завдяки акуратним обіймам, запропонувати коротку розмову – познайомитися, запитати як почувається. Тоді надати якесь заняття, попросити висловити емоції через творчість.
Висловлювати емоції можна через творчість
Для дорослих будуть дієвими арт-практики "Янгол за плечима" та "Портал безпеки":
- перша практика полягає у пропрацюванні емоцій через прощення – подяку – прийняття. Людина створює свого янгола і пропрацьовує все, що потребує прощення, подяки та прийняття;
- практика "портал безпеки" полягає у тому, що людина малює коло. Поза ним – всі страхи, небезпеки. Всередині – все, що додає віри, підтримує, допомагає вижити. Так людина може пригадати усе, що допомогло вижити, не втратити надію.
Отримати допомогу, поспілкуватися чи помалювати можна з 11:00 до 18:00.
Які арт-практики допоможуть дітям?
Найкраще арт-терапія спрацьовує з дітьми. Якщо можливості звернутися до спеціаліста немає, то можна організувати творчі заняття самостійно.
Навіть механічні рухи (наприклад, розфарбовування) відволікають. В укриттях, тривожних валізах мають бути розмальовки, пластилін, ігри. Через дрібну моторику організм може витіснити стрес та страх.
Через дрібну моторику організм витісняє стрес
Варто задіювати і звукові практики. Наприклад, ввімкнути тиху музику в укритті під час повітряних тривог. Варто обирати щось без різких звуків, без слів. Найкраще – звуки природи, води, вогню. Своєрідною арт-терапією для дітей можуть бути колискові.
Добре промальовувати чи прописувати з дитиною її ім'я. Це допомагає повернутися до свого "я", повернутися в "тут і зараз". Це допомагає дитині зосередитися на собі, а не стресовій ситуації.
Краще поєднати арт-терапію та роботу з психологом, і зробити обидва заняття тривалими, а не одноразовими. Деякі емоції можуть бути заблокованими, тож потребують уваги і пропрацювання.
Чи потрібне мистецтво під час війни?
Під час Другої світової війни прем’єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилль відмовився від пропозиції одного з міністрів скоротити витрати на культуру заради оборони. "А за що ми тоді воюємо?" – сказав Черчилль.
І сказав дуже правильно. Про багато подій минулих воєн ми знаємо завдяки культурі: складеним пісням, малюнкам, графіці. Якби не захалявна книжка художника Ніла Хасевича, ми б не знали як виглядали воїни УПА та наші криївки, якби не стрілецькі пісні – не знали б як здобували перемоги наші предки.
Мистецтво необхідне під час війни
Я дуже тішуся, що нам вдалося організувати художнє військо. Для нас палітра – щит, а пензлик – меч. Ми багато малюємо.
Майже кожного дня художники та волонтери Луцька розмальовують бомбосховища міста. Завдяки цьому укриття перестають бути депресивними і темними. На стінах зображують химерних звірів та птахів, українських святих, ляльок-мотанок, янголів.
Ми хочемо, щоб ці малюнки закликали людей мріяти, думати про своє майбутнє.
3024
