Редакція Евакуація.City побувала в Резиденції молоді у Чернівцях та дізналася як і над чим тут працюють волонтери, хто вони та чому вирішили допомагати іншим.
Евакуйовані волонтери
"Зараз працюємо в коворкінгу, де багато людей, думок, несамовитих ідей, такий собі впорядкований хаос", – розповідає директорка молодіжного центру Чернівців Резиденція молоді Світлана Олексійчук. Ми обросли волонтерами, які близькі нам по духу, об'єднали класних, творчих людей. Це люди різних професій та з багатьох регіонів України. З перших днів до нас приєдналися евакуйовані з Лисичанська, Слов'янська, Києва".
Серед них – архітектори, підприємці, актори, музиканти, громадські активісти:
Нещодавно коміки влаштували благодійний стендап в укритті. Зібрали 20 тисяч гривень для ЗСУ.
Благодійний стендап в Укритті
"Ось це – Олексій", – Світлана киває головою у бік молодого чоловіка. У нього цікава історія. Не зізнався нам довго, ким працював до війни.
Олексій, евакуювався з Києва
Олексій – киянин, до війни працював у медіа-холдингу "1+1", знімав молодіжний серіал "Школа". У нього виникла ідея сфотографувати волонтерів, зняти з ними відео. Олексій довго не розповідав, хто він, займався з перших днів логістикою і реєстрацією вимушено переміщених осіб. Коли у центрі стало менше роботи і вирішили повертатися до основної діяльності – молодіжних проєктів, запропонував свою допомогу.
"Ще не знаємо у якій локації зніматимемо, кристалізуємо ідеї, готуємо гарне відео. Залучимо також музикантів гурту "Zapal", хореографиню Соню Сафрюк та інших творчих людей", – ділиться Світлана.
Нашу розмову переривають. "Світлано, прийшов запит на підгузки", – каже один з волонтерів. "А за ким закріплений цей прихисток: обласний чи комунальний заклад? Добре, дайте людям", – відповідає директорка Резиденції молоді.
"На сьогодні є робота?", – запитує чоловік, що до цього очікував тихенько у кутку кімнати. Це – Дмитро. Чоловік приїхав в Чернівці місяць тому з Слов'янська. Покинув дім заради дружини і сина, їх вивіз за кордон. Зупинився у Чернівцях у знайомих. Центру допомагає руками: розвантажує, завантажує гуманітарну допомогу та перевозить її.
"Я сюди прийшов, щоб допомагати. Тиждень тому їздили на Схід, відвозили гуманітарну допомогу, звідти забирали людей", – розповідає чоловік. Запитую як там на Сході зараз, Дмитро пильно дивиться на мене і відповідає, що як в новинах.
Дмитро каже, що гроші швидко завершуються
Як саме і для кого волонтерить молодь Резиденції
Комунікаційниця "Резиденції молоді" Олена Волошенюк каже, що у перші дні отримували надзвичайно багато повідомлень, понад 100 вдень, весь дірект у соціальних мережах був заповнений повідомленнями.
Спочатку це були запити: я хочу допомогти переселенця чи захисникам, як я можу це зробити, які потреби, ми готові купити медичні препарати, дайте будь ласка, список англійською тощо.
"Ми створили телеграм-канал для запитів волонтерів та для потреб з якими зверталися до нас. Працювали як пункт прийому й видачі гуманітарної допомоги. Видавали вимушеним переселенцям усе: від засобів гігієни до продуктових наборів, пізніше перейшли у формат координаційного центру, який направляє допомогу в інші міста й захисникам", – ділиться Олена.
Потреби виникали хвилями: спочатку евакуйованим були потрібні речі для облаштування спальних місць: матраци, ковдри, подушки, продукти харчування, засоби гігієни. Пізніше, почастішали запити на одяг, взуття.
Олена каже, що був випадок, коли жінка принесла немовля у сумці. До нас зверталися люди різного віку й міст, але основний потік: Харків, Київ. Зараз – Запоріжжя, Маріуполь.
Олена Волошенюк
Захисникам центр, зазвичай, допомагає у засобах гігієни, шкарпетках, спідній білизні. Зараз це – шоколадні і протеїнові батончики, консерви, ліки.
"Коли кількість евакуйованих збільшилася, ми зрозуміли, що з таким об’ємом людей не справляємося, тому розмежувалися на декілька пунктів, щоб реєструвати ВПО, моніторити, яка саме допомога їм потрібна", – каже директорка молодіжного центру.
За час війни опрацювали 342 анкети евакуйованих та надали їм допомогу, направили 174 вантажі в ті міста та села, звідки надходили запити за потребою від військових, цивільних закладів охорони здоров’я. Серед них: Буча, Ірпінь, Бровари, Запоріжжя, Харків, Чернігів, Миколаїв, Маріуполь, Дніпро тощо. Облаштували близько 20 прихистків (приватних, обласного та міського підпорядкування). Отримали 7 гуманітарних вантажів з Румунії та 3 – з США.
Світлана Олексійчук
Зараз волонтери об’єднані в кілька груп.
- група психологічної підтримки з професійними психологами;
- волонтери з автомобілями, що розвозять гуманітарну допомогу по місту та за містом. постійно працює 28 водіїв-волонтерів;
- волонтери-медики, які сортують ліки та видають їх евакуйованим людям;
- волонтери, які ведуть телеграм-канал "Переселенці Чернівці".
Багато допомагали місцеві та ті чернівчани, які живуть за кордоном. Зараз волонтерський рух пішов на спад. Запити й надалі приходять, але центр змушений багато відмовляти та шукає можливості додаткової допомоги.
На думку Світлани, мають включатися організації і країни, які глибоко занепокоєні: "Якщо ви не можете допомогти зброєю, то хоча б їжею допоможіть", – резюмує жінка. В Україну повернулося вже понад 870 тисяч українців. Основний запит – їжа, і він зростатиме.
Процес реєстрації евакуйованих триває до 5 днів (пункти прийому й реєстрації), за цей час можна отримати гуманітарні пакети від волонтерів. З довідкою ВПО – можна отримати допомогу від Чернівецької територіальної громади.
"Оскільки об'єми гуманітарної допомоги зменшилися, зараз повертаємося до молодіжних проєктів. Запустили мовний, історичний клуби, проводимо заходи для дітей", – каже Світлана.
Розмовний клуб з української мови для евакуйованих
"Багато хто з відвідувачів розмовного клубу цілеспрямовано і самостійно вивчає українську мову з 2014 року, хтось приходить для психологічної і культурної терапії", – ділиться враженнями викладачка курсу, етнографиня Іванна Стеф’юк.
Відвідувачі різні за способом життя, характером, досвідом. Приходять люди різного віку, є кілька дітей. Але їм цікава Буковина, місцеві говірки, культурна спадщина. Заняття з української мови відбуваються впродовж квітня. Кожна конкретна тема розрахована на мовні практики, оскільки евакуйовані мають базовий рівень знань з української мови.
Іванна каже, що працює з людьми з Маріуполя, Одеси, Харкова, Києва, Чернігова.
3020
