Редакція Евакуація.Сity поспілкувалася з Софією Хорунжею, яка волонтерить у центрі для допомоги українцям HelpUAPT, Веронікою Гармаш, яка близько року живе в Португалії, а також українцями, які приїхали в країну після 24 лютого, вивчила офіційну інформацію та підготувала гайд про життя в Португалії.
- Скільки українців приїхало до Португалії
- Перетин кордону: документи і візи в Португалію
- Як доїхати до Португалії безкоштовно і платно
- Як і де оформити тимчасовий захист
- Безкоштовне житло для українців в Португалії і ціни оренди
- Медична допомога українцям в Португалії
- Садочки і школи для українських дітей
- Де шукати роботу в Португалії
- Де безкоштовно вчити португальську
- Рівень життя: скільки грошей треба, щоб жити в Португалії
- Чим пересуватися в Португалії
- Де шукати допомогу, спілкування та волонтерити самому
- Правила для домашніх улюбленців
- Враження українців, які приїхали до Португалії під час війни
Скільки українців приїхало до Португалії
Португалія розташована у південно-західній частині Європи. Щоб дістатися туди, українцям треба подолати далеку відстань: приблизно 4 тисячі кілометрів.
Станом на 16 березня, тобто за три тижні війни в Україні, до Португалії прибуло 10 000 українців. Це приблизно стільки ж, скільки біженців країна прийняла загалом з різних країн за останні сім років, починаючи з 2015. Про це пише місцеве видання Publico.
Рівень життя у Португалії
Оренда житла і загалом ціни в Португалії дешевші у менших містах і на околицях великих міст, а в більших містах жити дорожче. У сезон у містах ближче до океану ціни зростають, адже Португалія туристична країна.
"Тут є практика жити не в містах. У мене з колег тільки я і ще одна людина живуть в самому місті. Багато людей добираються з передмість, бо всі на машинах, все в близькому доступі і немає сенсу жити в місті, якщо ти можеш швидко і без заторів туди доїхати. Якщо ти живеш в передмісті, то це і дешевша оренда, і загалом все дешевше", – розповідає Вероніка Гармаш.
"Єдине що в Португалії дороге – це сигарети (приблизно 4,50 євро, 150 гривень). Транспорт тут недорогий за європейськими мірками, проїзд коштує приблизно 1 євро (32 гривні), якщо приміський, дорожче. Наприклад, дорога з Сабуго в Лісабон буде коштувати 3,5 євро (100 гривень). У мене весь набір продуктів на тиждень коштував 70 євро (2 200 гривень), там були:
- куряче філе,
- сир,
- червона риба,
- авокадо,
- кускус,
- йогурт,
- гранола,
- солодощі,
- полуниці,
- інші фрукти.
Мені на тиждень вистачило з головою, навіть частина продуктів залишилася. Шампуні, бальзами тут за такою ж ціною як в Україні, одяг дешевший, ніж в Україні.
Раджу встановлювати собі на телефон різні ваучери, QR-коди на них є в магазинах. Наприклад, в магазині одягу H&M в мене була знижка 15%, тому що я завантажила собі застосунок.
Краєвиди Португалії
Так само з закладами харчування – поїсти в McDonald's буде коштувати 6,5 євро (200 гривень). Це немало. Якщо ти зайдеш через ваучер і знайдеш бургер зі знижкою 50%, то чому б цим не скористатись", – ділиться своїм досвідом Таїсія Семенова.
"Заклади в Португалії недорогі, на 15 євро (500 гривень) можна повноцінно повечеряти, а щоб пообідати вистачить 7 євро (220 гривень). Багато хто також скуповується на ринках, там трохи дорожче, ніж в супермаркетах, але місцеві їх дуже люблять. Там органічні продукти, тому воно в принципі того варте", – каже Вероніка Гармаш.
Економно жити в Португалії можна приблизно на 800 євро (25 000 гривень), якщо знайти житло за 300 і витрачати на життя 500 євро на місяць. Звичайно, це залежить від потреб і місця проживання, адже в великих містах оренда дорожча, тому там знадобиться від 1 000 євро (32 000 гривень) на місяць.
Враження евакуйованих українців
Таїсія Семенова з Києва, вона приїхала в місто Сабуго в Португалії 18 березня, до того була в Кракові:
"У Кракові я жила у знайомих тиждень, далі довелось змінити ще дві квартири, тому що постійно змінюються умови, тобто тобі кажуть: так, можна пожити, а потім кажуть: ой, до мене родичі їдуть, думай щось інше.
Таїсія Семенова в Португалії
Зрозуміла, що в Кракові вже багато українців і орендувати щось фактично неможливо, а за такі ж гроші можу зняти кімнату в Лісабоні, і ще й на океан їздити дивитись. Плюс в мене в Португалії є подруга, тому поїхала туди.
Моя мотивація для Португалії була така:
- це дешева країна, для мене це важливо, адже я працюю дистанційно, в мене робота досі українська, і зарплата відповідно теж. Я не можу собі дозволити жити в умовній Німеччині чи Франції;
- на відміну від Польщі тут все-таки не буде так багато українців, а це означає, що не буде стрибків цін на оренду житла. Об'єктивно, до Португалії поки доїдеш, тому багато хто цього просто не буде робити;
- я говорю іспанською і англійською. Іспанська схожа на португальську, тому я зможу якось адаптуватись".
Таїсія живе в приватному будинку, де безплатно приймають українців.
Анна Жуковська з Києва приїхала до Португалії 28 березня, до того якийсь час була у Кракові.
"Я оформила документи на тимчасовий захист за 10 днів. Треба пам’ятати, що португальці не люблять спішити, тому два-три тижні чекання на готові документи це для них надшвидкість. Вони дуже бюрократи. Наприклад, я заповнювала три документи у відділі соціального захисту, на наступний день мені подзвонили і сказали: заповніть, будь ласка, ще раз ті ж документи, але для іншого місця, де я буду вивчати португальську мову.
Тут можна гуманітарну допомогу, яку місцеві збирають для українців, вони привозять її цілими машинами, я бачила це на власні очі, адже перший тиждень жила в церкві.
Не можу сказати, що тут багато волонтерських центрів і все зрозуміло, я не була на великих вокзалах і аеропортах, можливо там це по-іншому. Я знаходила волонтерів через фейсбук. Тут складно з орендою житла, для того щоб орендувати, вже потрібно мати номер, який видають при оформленні тимчасового захисту. Мені допомогли волонтери через знайомого рієлтора, тільки тому змогла орендувати ще до того як отримала тимчасовий захист.
Звичайно, куди би ви не приїхали, вам все одно буде важко бути далеко від дому, не буде такого, що ви почнете насолоджуватися життям і забудете про все, що відбувається в Україні.
Не варто дивитися на те, що тут малі виплати для переселенців. Тут нижчі ціни, ніж в Європі, приємно, що дешеві морепродукти, фрукти, овочі. Тут сонячно і приємний клімат, є прохолодний бриз навіть в спекотну погоду. Тут є свої плюси, Португалія дуже радо приймає в себе українців".
Анна Корж з Києва приїхала в Португалію з мамою і братом, вони виїхали з України 7 березня.
"Коли почалась війна, зранку чоловік зібрав речі і сказав: "Почалось! Збирай речі і їдь до мами, через кілька днів я напишу, що робити далі". Він вийшов з квартири і закрив двері. Вже минуло 54 дні, як ми не бачили одне одного.
Анна з мамою і братом в дорозі до Португалії
Ми провели з мамою і братом три тижні в очікуванні, що скоро все закінчиться нашою перемогою. Через те, що чоловік військовий, шансів бачитись до завершення війни майже не було. Він сказав, що ми повинні поїхати на кілька місяців з Києва, робити щось корисне, а не просто сидіти.
Оскільки ми з мамою режисерки, ми зрозуміли, що в стані страху складно допомогти собі, а комусь тим паче. Тому прийняли рішення їхати на Західну Україну. У дорозі ми зрозуміли, що там немає місця, де нам зупинитись, тому поїхали через кордон з Румунією. Ще кілька днів чекали новин у Румунії. Коли я спитала маму, в яку країну вона б хотіла поїхати, то вона сказала, що вона ніколи не бачила океан. Тому я написала пост в Португальську групу і за кілька секунд прийшла відповідь, що нас чекають і забезпечать житлом".
Зараз дівчина живе в сім’ї, яка прийняла її з мамою і братом, допомагає у волонтерському центрі, вони організовують переїзди в Португалію для українців, збирають речі, їжу, медикаменти, спорядження для військових і передають їх в Україну.
У Португалії хороший клімат
"Я волонтерила і на Сході України з 2015 року, тому моя позиція була така, щоб не падати духом потрібно допомагати іншим. І коли ми перевірили на собі маршрут, то почали допомагати іншим добратись до Португалії. Зараз я знаю майже всіх українців у місті Лагоа, де ми зупинилися з мамою і братом.
Перш ніж їхати в Португалію, бажано якомога більше дізнатись інформації, вона вся у відкритому доступі. Сюди приїжджають точно не за заробітком грошей і не для того, щоб отримати фінансову підтримку і жити на ці гроші. Сюди приїжджають, щоб знайти душевний спокій, подихати океаном і побути в безпечному місці.
Тут дуже приємні люди, вони намагаються зробити якнайкраще для всіх, хто приїхав. Сім'я, в якої ми зараз живемо, часто повторює, що Португалія – це бідна і одночасно багата країна з великим серцем!".
До Португалії після війни поїхала також Ольга Таранець з сім'єю. Вона з Ірпеня, а на момент початку війни була у Туреччині:
"В Португалії живе мама чоловіка, тому одразу вирішили їхати сюди. Коли ми були в Туреччині, не розглядали інших варіантів, окрім Португалії. Як і в багатьох, в нас змінилися пріоритети і ми хотіли побути якнайбільше часу з близькими.
Ольга Таранець
Тут люди нікуди не поспішають, вони насолоджуються життям. Нам, українцям, це треба прийняти і теж вчитися нікуди не спішити, насолоджуватися моментами.
Я дуже часто помічаю, що люди можуть 5 хвилин стояти говорити з касиром, коли вже зібралася черга з 10 людей. Можуть зупинитись посеред дороги і розмовляти зі знайомими, а ти будеш стояти і чекати, коли ж він поїде. І головний момент, з яким стикається кожен українець – це оформлення документів, яке займає приблизно три тижні. Для нас це дуже довго, а для Португалії навпаки дуже короткий термін для цього.
Люди тут дуже відкриті, комунікабельні і готові прийти на допомогу. Є такий нюанс – вирішення твоєї проблеми повністю залежить від однієї людини. Наприклад, я вирішила відкрити банківський рахунок і приходжу до спеціаліста, він може мені сказати, що треба принести, наприклад, 10 документів. Якщо я повернуся через пів години і піду до іншого спеціаліста, він може зробити це одразу і не проситиме про всі ці документи.
Я постійно порівнюю життя в Португалії і життя в Україні. Португалія різноманітна і все залежить від того, в якій частині країни ти живеш. Поки що плануємо бути тут, але вже з осені думаємо над іншим варіантом, тому що ми хочемо повернутися в Україну, а не жити за кордоном. Ми не хочемо залишатися тут назавжди. Ми не готові до цього, будемо щось змінювати та чекати перемоги".
3200
