Через війну багато українців поїхали до безпечніших регіонів чи за кордон. Сім'ї та друзі опинилися далеко один від одного. Як спілкуватися, щоб зберегти стосунки?

Про повагу у стосунках на відстані на психологічних посиденьках розмірковували психологині Алла Кіщинська та Поліна Удоденко, а також кінезіологиня Вікторія Войтко. Редакція "Евакуація. Сity" записала найцікавіші поради. 

Як спілкуватися з рідними, які пішли на фронт

Безліч сімей в Україні зіштовхнулися із ситуацією, коли хтось один з пари пішов воювати, а інший евакуювався із дітьми. Частіше виїжджають жінки, адже чоловікам призовного віку перетинати кордон заборонено. Важливо, щоб рішення йти на фронт було спільним, або хоча б обговореним в родині, адже стосується як дорослих, так і їхніх дітей. 

"Якщо один з членів сім'ї вирішив йти воювати самостійно, не обговоривши його з іншим, я би першу чергу запитувала: "що сталося, що ми у шлюбі не можемо обговорити таке важливе рішення?" Воно пов'язане із ризиком смерті, і стосується не лише людини, яка воює", – каже Алла Кіщинська. 

Водночас варто пам'ятати, що, наприклад, чоловік на службі не завжди зможе приділяти достатньо уваги для коханої і родини. На жаль, зв'язок можуть обривати, електрики чи ресурсів може не вистачати, щоб тримати телефон постійно ввімкненим. 

Фронт – не місце, де можна зануритися в переписку з близькою людиною, бо це може бути небезпечно. Тому часто у відповідь на довге та емоційне повідомлення можна отримати всього кілька слів. 

На фронті або ти стріляєш, або стріляють в тебе. Немає часу на вразливі моменти, немає часу телефонувати, писати емоційні повідомлення, – каже Поліна Удоденко. 

Психологині радять сім'ям, які опинилися в такій ситуації, спробувати зосередитися не на своїй образі, а на тому, що зараз важливо піклуватися про себе та дітей, забезпечити надійний тил. А також звернутися до психолога та отримувати кваліфіковану допомогу. 

"Коли ви маєте план хоча б на завтра-післязавтра, то це дає тимчасову визначеність. Тоді безсилля відходить, ви починаєте формувати ту людину, яка може впоратися з такими обставинами", – каже Алла Кіщинська. 

Як спілкуватися з чоловіком та дружиною на відстані

"Війна запускає чорно-біле мислення та ділить нас за функціями. Є цивільні і військові, медики, волонтери, рятувальники, навіть тварини теж виконують функції. Люди можуть бути зосереджені на виживанні, а це інший стан родини. У людей просто може не вистачати ресурсу, щоб згадати про минулу магію у стосунках. І цього не варто вимагати", – підкреслює Поліна Удоденко. 

Зараз люди поспішають робити висновки і часто забувають, що драматична подія ще триває, додає психологиня. Потрібно спостерігати за ситуацією, адже можливо, що виживання більш актуальне для пари ніж "магія" у стосунках. 

"Не варто вимагати від себе та іншого того, що було в довоєнному житті", – каже Поліна. 

Варто пам'ятати, що такі стосунки була при певних обставинах, які зараз змінилися. Тому для пари важливо адаптуватися до нових обставин. 

"Варто прямо казати партнеру, як ви сумуєте за минулим, спільними вечорами. Поміркуйте разом, як влаштувати такі вечори на відстані. Це буде зовсім інше, але ви проживете цю шкоду за минулим", – каже Вікторія Войтко. 

Не варто "застрягати" у думках, ніби-то уся ніжність і любов була до війни, а зараз для цього не час. Варто спробувати створювати свої стосунки далі, проявляти креатив, дивувати себе і партнера, каже Вікторія Войтко. 

Більшість людей сприймають спілкування на відстані як перешкоду, але часто саме відстані допомагає зрозуміти, наскільки цінною є ця людина. 

"Коли людина поруч і закриває якісь ваші потреби, то це ніби зрозуміло. А от коли на відстані і дещо закрити просто неможливо, то починаєш це цінувати", – розмірковує Алла Кіщинська. 

Психологині радять пам'ятати, що війна – це не лише про смерть, а й про життя. 

"Згадайте галереї.. Там картини радять розглядати з відстані. Якщо вважати, що людина – це витвір мистецтва, то можливо треба трішки відійти, щоб роздивитися одне одного глобально. І не придиратися до деталей", – каже Вікторія Войтко. 

Як спілкуватися з подругами та друзями, які опинилися далеко

Для того, щоб підтримувати стосунки на відстані, потрібні зусилля обох людей. Варто зважати на свій стан та стан іншої людини,  для того, щоб спілкування було радісним і ненав'язливим. 

"Думайте про час, власний та чужий ресурс, але загалом головне – бажання. Спілкуватися, пити разом каву чи вино можна завдяки відеозв'язку. Коли я спілкуюся зі своїми подругами, то проговорюю, що хочу надалі підтримувати зв'язок, що саме ці стосунки для мене цінні", – ділиться Вікторія Войтко. 

Якщо людина боїться бути нав'язливою, то може запитати прямо: "чи не забагато мене у цій розмові?", додає кінезіологиня. Водночас варто бути готовим\готовою почути відповідь, адже для іншої людини спілкування може виявитися обтяжливим. 

дружбаДружба на відстані потребує зусильАвтор: Getty Images

За балансом спілкування потрібно стежити щодня – те спілкування, яке було комфортним вчора, вже сьогодні може виявитися надмірним, і навпаки. 

"Коли не виходить поговорити, я теж висловлюю свої почуття. Можу написати як мені шкода, що спілкування зараз не складається через різні обставини, що я сподіваюся на час, коли обом буде зручно поговорити", – додає Вікторія Войтко. 

Деякі люди у стресі не готові до великої кількості спілкування, можуть закритися і спілкуватися лише з найближчими. 

"Спробуйте зрозуміти почуття та умови життя іншої людини. Можливо, ця людина прагне вирішити важливі проблеми, займається евакуацією родичів чи перебуває більшу частину дня в укритті. Подумайте, чи справді людина хоче з вами спілкуватися саме зараз. Тоді спілкування буде щирим", – розмірковує Поліна Удоденко.