Редакція Евакуація.City зібрала інформацію, які програми планує держава, коли і на яку допомогу очікувати. А також досвід людей, які втратили житло у 2014 році.
Скільки людей втратили житло
Росія щодня завдає великих збитків українській цивільній інфраструктурі. За підрахунками KSE Institute, станом на 10 травня через війну зруйновано чи пошкоджено 35,2 млн квадратних метрів житлового фонду на 31 млрд доларів.
Від руйнувань найбільше постраждали:
- Маріуполь,
- Харків,
- Чернігів,
- Суми,
- Рубіжне.
Мінцифри повідомляє про понад 100 тисяч заявок про пошкоджене майно, які українці надіслали через Дію.
Понад 2 мільйонів людей зареєструвались як внутрішньо переміщені особи після впровадження воєнного стану. Найбільше внутрішніх переселенців, за даними Мінсоцполітики, у Львівської, Дніпропетровської, Полтавської, Вінницької та Київської областей.
Однак українці не втрачають надії та планують повернення додому. Про це свідчать соціологічні опитування 4Service і Центру Разумкова. Від 79% до 89% опитаних українців, які виїхали за кордон, планують повернутися.
Герої наших попередніх історій, які евакуювалися закордон, часто говорять про повернення додому. Наприклад, Світлана Ісаєнко, психотерапевтка з Харкова, яка виїхала до Португалії, каже: "Важливо сказати про те, що тим людям, які хотіли поїхати до Європи, подобається тут. А ті, хто цього не планували, вони хочуть повернутися назад. Ті, кому є що втрачати в Україні, будуть мріяти про дім. До рідних, друзів, роботи. А тут, ти у безпеці, але зовсім один. Тут все чуже".
Світлана Ісаєнко
Вікторія Салімонович, яка евакуювалась до Іспанії, каже, що мріє про повернення в Україну: "Я бачу, що деякі українці дивляться на своє теперішнє перебування за кордоном як на "золотий квиток Віллі Вонка", як на шанс полишити Україну, покращити своє життя, шукають, де більші соціальні виплати і щось таке. Моя мрія – повернутись в Україну".
Вікторія Салімонович
Куди повертатися?
Щоб забезпечити житлом понад два мільйони внутрішньо переміщених осіб держава має надати близько 600 тисяч квартир. Такі цифри називає заступник керівника Офісу Президента Кирило Тимошенко. Для планують будувати нові комплексі та викуповувати уже готові квартири в всіх регіонах України. Квартири обіцяють з ремонтом, сантехнікою та необхідними меблями.
В ОП планують впродовж поточного року надати понад 53 тисячі квартир. Це закриє потребу 186 тисяч переселенців.
Нове житло буде побудовано в 15 областях та місті Київ. Тимошенко розповів, що до кінця 2022 року планується побудувати 30 тисяч квартир загальною вартістю 36 мільярдів гривень. За його словами, загальна вартість проєкту з урахуванням викупу квартир та будівництва нових комплексів – майже 69 мільярдів.
Ці квартири будуть у власності держави. Після відбудови житла тих людей, як проживають у цих квартирах, вони будуть повертатися до держави і надаватися тим людям, які історично були у великих чергах на житло.
"Першочергово треба надавати квартири тим, хто не може знайти собі домівку чи проживає в спортивних залах, школах і так далі. Очільники областей складають списки тих, кого потрібно найперше переселяти", – про це зазначив Тимошенко у інтерв'ю журналу Forbes.
Уряд уже затвердив порядок формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання та порядок викупу, будівництва житла з метою передачі для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб. У цьому ж документі визначаються категорії, яким першочергово надаватиметься житло.
Щоб отримати таке житло, потрібно стати на облік. Як це зробити і куди йти – за посиланням.
Зруйнований будинок
Де будуватиму нове житло
Нове житло споруджуватимуть у регіонах, де не тривають активні бойові дії. Фінансуватимуть будівництво за рахунок держави, грошей статутного капіталу Держмолодьжитла, місцевих бюджетів, міжнародних донорів, добровільних внесків фізичних і юридичних осіб, інших джерел.
Чиновники Київщини, до прикладу, вже провели нараду з представниками найбільших забудовників регіону. Там зазначають, що загальна площа квартир, введених в експлуатацію та готових для викупу в області, становить понад 42 тис м². Наразі із забудовниками проводяться консультації щодо рекомендованої ціни для викупу цих квартир.
Також на території області планують побудувати два житлових комплекси на 50 тис м² кожний. Вони будуть розташовані в населених пунктах, які найбільше постраждали від агресії росії – і Ірпені та Бородянці. Термін будівництва – до 5 місяців. У проєкті також передбачають будівництво бомбосховищ, дитячих майданчиків, закладів освіти та іншої соціальної інфраструктури.
На Львівщині теж готують житлофонд для поселення людей. За даним ЛОВА, є можливість викупу викупу 1669 квартир, з них уже 220 ввели в експлуатацію.
Ціни на придбання нового житла в області варіюються від від 350 доларів за м² недобудованого житла до 1200 за м² – готового. Такі дані виданню Твоє Місто повідомив начальник управління регіонального розвитку Львівської ОВА Вадим Табакера. Середня ціна за квадратний метр – 550–600 доларів – у таких містах, як Стрий, Золочів, Самбір, Червоноград, Буськ.
На третій місяць війни в Україні поступово відновлюється ринок новобудов. Згідно з дослідженням порталу ЛУН, близько 40% усіх житлових комплексів України відкрили продажі. Найбільший відсоток відкритих продажів у Закарпатській, Івано-Франківській, Черкаській областях, там їх відновили понад 92% ЖК. У Львівській області – 90%. Середня ціна у цих регіонах збільшилась на 7-10%.
"Забудовники можуть запропонувати квартири лише в незавершених проектах та без ремонту. Це не той варіант, що підходить для вимушених переселенців", – коментує останні дані Ольга Соловей, співзасновниця та СЕО бізнес-асоціації "Український клуб нерухомості" та проекту "Житло для ВПО".
За її словами, інвестори та забудовники наразі опинились у ситуації форс-мажору і поки що не має прогнозів та рішень. Експертка вважає, що не варто очікувати швидкого відновлення, адже через війну буде великий дефіцит рук та будівельних матеріалів. Є сподівання, що держава та міжнародні донори допоможуть з доступним кредитуванням для бізнесу та програмою підтримки саме будівельного сектору.
Досвід з 2014 року
Російська агресія проти України розпочалася у 2014 році. Саме тоді частині українців довелося переїхати в інші області, відтоді люди почали житло та майно.
Таким громадянам до повномасштабного російського вторгнення держава пропонувала низку спеціальних програм. Серед них програма "Доступне житло" (50% житла оплачує сам переселенець або сім’я, ще 50% — держава), надання пільгових іпотечних кредитів, кредит для власного будинку у селі.
Щоб отримати житло, люди повинні були пройти бюрократичні процеси, мати фінансову стабільність. Також, до прикладу, для отримання пільгового іпотечного кредитування за програмою гранту від уряду Німеччини відбувалися рандомні відбори зареєстрованих. Із середини 2021 року до лютого 2022 року провели 8 рандомних відборів і визначили 1 300 сімей переміщених осіб, які отримають кредити.
За цією програмою придбати житло під іпотеку вдалося сім’ї Олександри Федорінової. Вони залишилися без житла після переїзду з Донецька.
"Коли ми приїхали до Києва, стартувала програма від Держмолодьжитла – іпотеки для переселенців, у мене тоді багато знайомих зареєструвались. По приїзду подруга відразу казала – подай документи, але у нас той момент не було грошей ні для перших внесків, ні для реєстраційних витрат", – розповідає Олександра, – Лише у травні 2021 року подруга знову наполягла – зареєструйся, хоча б заради мене. У травні я подала заяву, мене зареєстрували. У липні зателефонували і сказали, що ми виграли іпотеку під 3% на 20 років".
Олександра Федорінова
Олександра спочатку не повірила, адже скептично ставилась до цієї програми. Однак сім’я таки дізналась усі деталі свого "виграшу", зібрала необхідні документи та за 20 днів знайшла квартиру, яка підходила під умови програми. Зараз сім’я Олександри Федорінової мешкає у новій квартирі в Києві, за яку сплачує іпотеку.
Наталія Сідак-Жарова виїхала з Макіївки у вересні 2015 року: "Спочатку я жила у Вишгородському районі, увесь час ми орендували квартири, потім переїхали до Києва. Тоді були житлові програми на кшталт 50/50, знайомі якось потрапляли в черги на житло. Згодом я зареєструвалась у програмі на кредит під 3%, але консультувалась з банками, запитувала щодо цієї програми і після розрахунків виходило, що платити доведеться більше, ніж 3%".
Наталія Сідак-Жарова
За її словами, ця програма – це рулетка, загалом ці пропозиції не розраховані на середньостатистичну сім’ю.
Податися на таку програму не всім під силу, адже переселенці часто залишаються у скрутному фінансовому становищі. Так вважає Інеса Веласкес, сім’я якої втратила свій дім на Донеччині.
"У серпні місяці 2014 року розпочалися запеклі бої, тато мама, я і бабуся евакуювались на Миколаївщину. Ми залишили домашніх улюбленців вдома, взяли з собою мало речей, бо думали, що їдемо на 2 тижні", – розповідає Інеса, – Будинок втратили внаслідок бойових дій. Важко передати емоції, коли кажуть, що вашого дому немає. Три доби наш дім тлів, а на четверту добу його розрівняли з землею, нічого не вціліло".
На думку Інеси, переселенці – це найбільш незахищена група людей. До прикладу, її дохід зараз не дозволяє взяти участь у житлових програмах. Інеса вважає, що держава має подбати про збільшення соціальних програм та підтримки переміщених осіб. Є надія, що теперішня ситуація допоможе змінити підходи до вирішення проблеми з житлом.
3025
