Тимчасовий захист для українців в Європі дає право на відвідування дитячих садочків дошкільнятами. Щоправда, не у всіх країнах ЄС є такі безкоштовні заклади, та все ж чимало українських дітей випробували на собі закордонні садочки. Що дивує українських батьків у вихованні та догляді малюків за кордоном?

Редакція Евакуація.Сity зібрала актуальні коментарі щодо дитячих садочків за кордоном у групі "Батьки SOS" у Фейсбуці. 

 

Скільки коштують дитячі садочки за кордоном

Через війну з України поїхали два мільйони дітей. Найбільше з них, понад 1,1 мільйона, приїхали до Польщі. Багато українців також опинилися у Румунії, Молдові, Угорщині, Словаччині та Чехії.

Діти, які поїхали з України через війну, можуть ходити до державних шкіл і дитячих садочків за кордоном. Це передбачає тимчасовий захист, який отримують українці в ЄС. Умови для відвідування садочків різні в залежності від країни і форми власності. 

До прикладу, ​​в Ірландії дитячі садочки завжди приватні і платні, година коштує приблизно 12 євро (380 гривень). Така ж історія в Нідерландах – до чотирьох років дітей можна віддавати тільки у приватні заклади.

У Португалії потрапити до державного садочка складно, проте українцям роблять винятки. Приватні садочки в країні коштують від 135 євро (приблизно 4 000 гривень) за місяць. 

Відгуки батьків про дитячі садочки за кордоном

Оксана Щербакова поїхала з двійнятами дошкільного віку до Польщі. Жінка розповідає, що оселилась в маленькому польському селі, в якому є:

  • школа, 
  • дитячий клуб, 
  • два садочки (державний і приватний), 
  • великий дитячий майданчик біля навчальних закладів,
  • футбольне поле, тренажери і тенісний стіл.

 

Оксана пише, що її вразив не сам садочок, а те, що навіть в маленьких селах і містах є необхідна для дітей інфраструктура. 

Дитячий садочок в Польщі, Оксана Щербакова, Батьки SOS

"Садочок дуже приємний. Візуально простенький, але наповнений любов'ю та турботою до дітей. На дітей не кричать і не принижують. З першого ж дня мої адаптувались і просяться туди. 

За бажанням є додаткові гуртки за оплату. Діти вчать правила дорожнього руху, є екологічне виховання: вчать сортувати сміття. Провели захід з пожежниками. Водять дітей кожен тиждень то в парк, то на коней подивитись, то ще кудись", – пише Оксана. 

Щодо мінусів, які виділяє жінка: дітям дають дуже багато солодощів, навіть деякі супи з цукром.

Ольга Стрижак у коментарі під цим постом додає, що дітей у садочку не вкладають спати з трьох років, і майже кожного тижня у дітей є мінісвято: день ведмедя, зайця, землі, сонця і т.д. 

Оксана Бойчин теж живе з сином у маленькому польському містечку. Каже, що дитина йде до садочка з задоволенням:

"Я була з сином перші 3 дні в групі. У перший день підійшла психологиня і запропонувала допомогу, якщо потрібно. Заняття змінюються кожні 30 хвилин. Постійно гуляють на вулиці. Ходять в жилетках по місту, на майданчику є лазалки на деревах. Якщо принесли шолом, можна лазити. 

садочки за кордономЗа бажання в деяких садочках є додаткові гурткиАвтор: Taylor Heery, Unsplash

В окремому залі проводять уроки музики, є заняття з англійської мови і релігії (у нас запитали чи хочемо ходити на ці заняття, малий в цей час просто грається або малює). За харчування потрібно платити, обід коштує 4 злотих (30 гривень). Ніяких мультиків в групі немає, ніхто не кричить, всі веселі". 

Ось що в розмові з редакцією Евакуація.Сity розповіла переселенка Оксана Лизогуб про садочки в Нідерландах

"Із садочками складно, бо дорого. До 4-х років лише приватні заклади. Але якщо батьки не можуть знайти роботу, то держава може щось компенсувати. Проте тут умови не з 8 до 19, як ми звикли: віддав дитину й можеш працювати по 8 годин. 

Більшість садочків працює по 4 години, 4 дні на тиждень. Це не зовсім зручно для мене. А школи з 4 років – це обов’язково. Доньці 3 роки, вона безоплатно займається у місцевій балетній школі. Викладачі тут дуже добре ставляться, навіть пробують сказати щось українською. Моїй доньці подобається.

Син Ольги Таранець відвідує дитячий садок у Португалії. Вона розповіла редакції, що живе в невеликому місті, тому там немає україномовних садочків, син звикає до Португальської:

"У державні садочки важко попасти, але для українців роблять виключення і беруть діток. Ми пішли в приватний садочок, ціни там, наскільки я розумію, відрізняються в залежності від доходу сім’ї. Ми платимо мінімальну суму – 135 євро (приблизно 4 000 гривень) за місяць, харчування входить до вартості. Самим треба докупити олівці, папір і різні матеріали. 

Син в садочку з 8:30 до 17:30, за доплату можна залишати дітей до 19:00. Діти снідають вдома, в садочку мають один обід і перекус. 

Розпорядок: зранку до початку занять дітки дивляться мультики, далі займаються творчістю/ підготовкою до школи/ музикою/ спортом, потім обід та прогулянка. 

Часто діток водять на концерти та в парки. Денного сну немає. Коли діти чекають на своїх батьків ввечері, вони теж дивляться мультфільми. 

Дитсадочки за кордономСин Ольги Олексій у дитячому садочку в Португалії Автор: Ольга Таранець

Працівники садочка говорять португальською і англійською. Вони пояснюють українським дітям все як можуть: жестами, картинками, простими словами. Жартують, що дітям не треба знати мову, щоб спілкуватися. Мій син Олексій зовсім не знав португальську, але вже в перший день вивчив деякі слова.

Мені син каже, що вони його не розуміють і що він не розмовляє з ними, але вихователі кажуть, що він добре комунікує з іншими дітками та повторює слова. Вже навіть з’явилася португальська подруга.

Сину подобається їжа та взагалі цікаво проводити час в садку. Адаптація пройшла чудово, не дивлячись на те, що в Україні син не ходив у садочок, а лише на заняття з підготовки до школи".

Хочу більше свободи в українських садочках

Катерина Вишневська пише про розташування садочків у Польщі та інші організаційні моменти, і порівнює їх з українськими:

На прикладі нашого садка я зрозуміла, що наше життя в Україні надто зарегульоване: на кожен крок має бути інструкція, сто обов'язкових правил, вказівок, наказів... Звісно, якісь правила потрібні (безпека, наприклад), але в цілому я хочу дуже великих змін в Україні після війни.

Садок, який відвідує дитина Катерини, розташований на другому поверсі окремої будівлі, там всього 4 групи. У кожної крупи одна невелика кімната, яка є і спальнею, і їдальнею, і кімнатою для ігор. Є спільний коридор-роздягальня і один великий туалет для всіх.

На денний сон дітей не роздягають, сплять в чому прийшли, тільки без взуття. Це вимога пожежної безпеки. Ліжка – низькі пластикові каркаси з капроновою тугою сіткою, ковдру і подушку можна принести з дому за бажання. Весь день, окрім сну, ліжка сховані в шафі.

Вихователі привітні, не стомлені, люблять дітей, діти їх теж, щодня різні творчі заняття. Гуляти виходять на другому поверсі: там обладнана велика відкрита тераса з гойдалками і гірками. Вона огороджена решітками від підлоги до стелі. 

"Моїй дитині подобається садок як в Україні, так і в Польщі, але я хочу більше свободи в усьому: від розміщення садків і груп до зниження паперового навантаження на вихователів", – ділиться жінка. 

Щодо мінусів дитячого садочка, Катерина виділяє харчування: на її думку, в садочку дітям дають забагато солодкого, а також мало овочів. 

Ярослава Тітова у коментарі пише, що її дитина відвідує ясельну групу в приватному садочку Варшави:

  • графік з 7:00 до 18:00;
  • чотириразове харчування, 
  • денний сон,
  • мало дітей і багато виховательок у групі. 

 

"Неймовірно радісна та світла атмосфера взагалі. Все якось легко та доброзичливо. Вихователі молоді та всі двомовні: польська і англійська. Дитину взяли безкоштовно (я сама наполягла, що хоча б за харчування буду платити). Працюють з дітками від 1,5 року, нам пішли на зустріч і взяли в рік та три місяці", – пише Ярослава.