Свою історію евакуації виробництва Вікторія Карпова розказала Свои.City
Не вірила, що можуть платити за евакуацію бізнесу
Вікторія Карпова мала свій бізнес у Покровську, проте мусила поставити його на паузу через проблеми з орендою. Потім жінка очолила швейне підприємство у Слов'янську. Там їй довелось розпочати процес роботи швейного ательє з початку.
"Ми закуповували нове обладнання, набирали персонал, відпрацьовували пошиття моделей одягу, який планували запускати у виробництво. Підготовчий процес зайняв трохи більше двох місяців. А повноцінно підприємство встигло відпрацювати один тиждень. 24 лютого був мій останній робочий день", – згадує Вікторія.
Перший тиждень війни жінка думала, що вона завершиться швидко і можна буде повернутись до роботи, проте війна досі триває. Вікторія зрозуміла, що їй що треба чимось зайнятися, щоб не збожеволіти. Жінка почала шити тактичні розвантаження для ЗСУ.
Ательє Вікторії у Львові
Згодом жінка почала писати на електронну пошту різних організацій і пропонувала перевезти бізнес на безпечну територію України. Першою відгукнулася Львівська школа керівників бізнесу, де Вікторія колись проходила навчання. Жінка погодилась, бо хотіла якихось добрих змін. Також на рішення Вікторії вплинули погіршення ситуації в регіоні: через відсутність логістики не можна було купити нові тканини. Місцеві магазини не працювали.
"Пропозиція здалася мені цікавою, але на той момент я не знала, як здійснити переїзд. Вирішила, що працюватиму вдома, поки дозволять обставини. Паралельно почала переглядати листи, які надходили від Донецької торгово-промислової палати та агентства USAID. Я читала всі варіанти, але до кінця не вірила, що підприємцям хтось може сплатити за евакуацію бізнесу", – зізнається Вікторія Карпова.
Переїзд до Львова
Спочатку Вікторія почала шукати можливість перевезти своє ательє. Керівники Львівської бізнес-школи порадили їй знайти вантажний транспорт, який доставляє гуманітарну допомогу на Донбас із західних областей України, а назад повертається порожнім.
В цей же час можливість вивезти свій бізнес шукала Вікторія Дворянчикова, колега жінки по швейній академії. Жінки вирішили скористатися допомогою Агентства USAID. Буквально за добу вони оформили необхідні документи, зібрали своє обладнання, знайшли транспорт та благополучно виїхали з Покровська.
Вікторія на виставці свого одягу
"Коли я виїжджала з Покровська, у мене багато хто запитував: "А оренда? А де ти житимеш?". На той момент я не мала відповідей на ці запитання. Сподівалася все вирішити на місці", – каже Вікторія.
Всеукраїнська Асоціація Керівників Бізнесу дала гроші для евакуації бізнесу, оплатила оренду швейного цеху та проживання для сім'ї Вікторії Карпової. Наразі жінки чекають на компенсацію від USAID, щоб розрахуватися зі своїми благодійниками.
Три бізнеси разом
У Львові разом з Вікторією працюють швеї з Краматорська та Добропілля. За порадою засновників бізнес-школи Руслана Бельтюкова та Олександра Білоуса, підприємці вирішили об'єднати зусилля та працювати разом, так їм легше буде продовжити розвиватись після переїзду. Поки команда використовує лише обладнання Вікторії, але вони вже шукають нове приміщення, щоб ці три цехи могли працювати краще.
"Потроху відшиваємо тактичні розвантаження та паралельно навчаємо майбутній персонал. Вже знайшли закрійника, пробується конструктор одягу, запрошуємо швачок, можна навіть без досвіду роботи", – розповідає Вікторія Карпова.
Евакуйоване виробництво у Львові
Об’єднаний бізнес дав роботу 12 людям. Це як місцеві, так і переселенці. Вікторія дуже сподівається на подальший розвиток бізнесу і його успішність.
"Мені дуже хочеться, щоб наше підприємство запрацювало, і я могла собі дозволити поїхати відпочити. Також не виключаю можливості продовжувати розвиток швейної академії "Квітка льону" зі своєю давньою партнеркою Вікторією Дворянчиковою.
У Львові багато переселенців, які шукають роботу та хочуть здобути нову професію. Ми вже розглядаємо варіанти пошуку фінансування, щоби відродити проєкт", – каже підприємниця.
3015
