Жінка розповіла редакція "Евакуація.Сity" історію евакуації та адаптації своєї родини в Італії.
Наважилися поїхати через постійні повітряні тривоги
Оксана Лозинська разом із чоловіком займалися рослинами. Чоловік вуличним ландшафтним дизайном, жінка – озелененням приміщень.
Через народження дітей Оксана звільнилася з роботи та займалася господарством та доглядом малюків. Наймолодшому сину на початку повномасштабної війни було всього 2 місяці, cтаршому сину – 10 років, а середньому – 5.
У Оксани троє дітей
Перші 20 днів вторгнення родина залишалася вдома, поблизу Львова. Однак після того, як російські ракети влучили в Яворівський полігон, Лозинські вирішили виїхати.
"Постійні повітряні тривоги, а сину на той час було лише два місяці. Починаєш його купати, а тут повітряна тривога. Потрібно бігти в підвал, діти налякані. Можливо, треба було перечекати, але тоді не було зрозуміло, чого саме можна дочекатися", – згадує Оксана Лозинська.
Вона не хотіла покидати країну, але якби у Львові ситуація погіршилася, з трьома малолітніми дітьми було б складно евакуюватись.
Дорога з дітьми
Для евакуації Лозинські обрали італійське місто К'яварі у районі Лігурії. Кілька років тому Оксана приїжджала туди з родиною відпочити у гості до подруги, яка переїхала з України.
"Під час відпочинку регіон нам дуже сподобався: тут і гори, і море, все необхідне для дітей. Однак зовсім по-різному відчувається, коли ти просто туристка і коли тікаєш від війни у своїй країні", – каже Оксана.
Переїжджали через пункт пропуску Лужанка на Закарпатті, далі через Угорщину та Словенію. На першому кордоні довелося простояти більше 5 години. Там Лозинським безкоштовно переклали свідоцтво про народження наймолодшого сина, яким родина користувалася за кордоном.
У дорозі потрібно було провести півтори доби
Дорога тривала півтори доби, довелося проїхати 1 800 кілометрів. На ніч зупинялися в Угорщині, за кермом постійно був чоловік. Оксана не має водійських прав.
"З дітьми було складно їхати. Старшим дітям було простіше, а грудній дитині ти не поясниш. Я не могла його заспокоїти. Під кінець всі були дуже втомлені, печиво, канапки чи ігри дітей більше не відволікали", – згадує Оксана Лозинська.
Житло безплатне, але продукти дорогі
Житло Оксані з родиною надала місцева організація Карітас. Італійці, які прийняли родину, не отримують жодних компенсацій від держави, але віддали для сім'ї весь цокольний поверх свого будинку безкоштовно на три місяці.
Там є окрема кухня та простір для дітей. У родині господарів будинку є ще четверо дітей, вони живуть на двох верхніх поверхах.
"Ми виїхали, щоб перечекати. Безкоштовно можемо жити у будинку протягом трьох місяців, далі будемо вирішувати. Якщо чоловік знайде роботу, то залишимося тут до кінця літа заради дітей, щоб вони побули біля моря", – каже Оксана.
Оксана з родиною оселилася в районі Лігурії
Оренда в районі Лігурії доволі дорога. У містах за квартиру доветься віддати близько 1000 євро (31 500 гривень), в невеликих містечках – 500 євро (15 800 гривень) з урахуванням комунальних послуг.
"Ми одразу подалися на Permesso – дозвіл на роботу та проживання в Італії. Мали для цього три місяці, але зробили одразу, бо хотіли, щоб чоловік шукав легальну роботу", – пояснює Оксана Лозинська.
За її словами, співбесіду щодо документів призначили на 10 червня, досі жодних соціальних виплат родина не отримала. На співбесіді Лозинські здадуть відбитки пальців для ідентифікації та отримають фіскальний код та медичну картку, зможуть розраховувати на соціальні виплати.
Завдяки господарям для чоловіка знайшовся невеликий підробіток, але з роботою для чоловіків у регіоні Лігурії важко, каже Оксана.
Там розташовані переважно вілли багатих італійців, тож найпопулярніші вакансії доглядальниць та прибиральниць, на які беруть переважно жінок, каже Оксана Лозинська.
"Добре, що поки що маємо безкоштовне житло, але з усім іншим важко. Тут не дешево харчуватися, ціни ростуть кожен день", – зізнається жінка.
Базовий набір продуктів (хліб, молоко, яйця, сир та овочі) коштує близько 20-30 євро (620 – 930 гривень). Набір з м'ясом коштуватиме від 35 євро (1 100 гривень).
"Ціни постійно ростуть. На початку нашого приїзду м'ясо коштувало 8-9 євро за кілограм (250 – 280 гривень), зараз вже 15 (475 гривень), вдвічі подорожчала олія", – каже Оксана Лозинська.
Деякі дороги у Італії платні, хоча можна обрати безкоштовні. Мінімальна вартість близько 4 євро (125 гривень), максимальна – близько 58 євро (1 800 гривень), залежно від відстані та значення дороги. Бензин коштує близько 2 євро за літр (63 гривні).
"Через те, що у нас є машина, нам знайшли будинок, який розташований трохи далі від міста. Із візочком і дітьми, без машини, далеко від будинку прогулятися неможливо. Траса відкрита, без облаштованих пішохідних зон. Це небезпечно. Інша дорога – по вузькій стежці, де із візком дуже незручно проїхати", – каже жінка.
Навчання у школі італійською мовою
Завдяки господарям будинку, де зупинилися українці, дітей влаштували до місцевої школи та дитячого садочку безкоштовно.
"Діти дуже сумують за рідною школою та садочком, хочуть повернутися до друзів. Син єдиний українець у класі, до нього добре ставляться і діти, і вчителі", – розповідає Оксана Лозинська.
Навчання у школі відбувається італійською, тож спочатку зорієнтуватися було дуже важко, додає жінка. Однак потім син став більше розуміти, хоч і не завжди може відповісти.
"Знову ж таки Карітас надав соціальну працівницю, яка приходить і допомагає адаптуватися, трохи перекладає сину. Коли її немає, син користується перекладачем онлайн. Розбив телефон, тепер самостійно дає собі раду", – пояснює Оксана Лозинська.
Діти Оксани пішли у місцеву школу та садочок
Витрати на харчування сина в школі теж покриває благодійна організація. Крім того, сину запропонували долучитися до місцевої команди з гри у водне поло. Цим видом спорту хлопчик займався в Україні. Участь у грі безкоштовна, потрібно лише заплатити за рушники та фен для волосся – 1,5 євро (50 гривень).
В дорозі до Італії родина Лозинських слухала по радіо новини про Україну. Ці новини постійно ввімкнені і у новому домі.
"Інколи хочеться все покинути і повернутися до Львова. Хочеться приїжджати за кордон відпочивати, могти все оплатити, подякувати і повернутися додому", – розмірковує Оксана.
Родина планує обов'язково повернутися в Україну, однак це сім'я вирішить, орієнтуючись на ситуацію в країні.
3025
