Редакція Евакуація.Сity поспілкувалася з Людмилою Булигою, перекладачкою Берлінського відомства у справах біженців (LAF), яка близько 7 років проживає у Німеччині, вивчила офіційну інформацію та повідомлення з тематичних груп і підготувала гайд про життя у країні.
Людмила Булига
- Скільки українців приїхало у Німеччину;
- Перетин кордону Німеччини: які документи потрібні;
- Як дістатися у Німеччину з України;
- Як оформити тимчасовий захист у Німеччині;
- Соціальна допомога для українців в Німеччині;
- Житло у Німеччині: безкоштовні і ціни на оренду;
- Медична допомога українцям в Німеччині;
- Де шукати роботу в Німеччині;
- Освіта для українців у Німеччині;
- Де шукати мовні курси та отримати перекваліфікацію;
- Як користуватися громадським транспортом у Німеччині;
- Де отримати допомогу від волонтерів у Німеччині;
- Правила щодо тварин в Німеччині;
- Рівень життя в Німеччині;
- Враження українців, які переїхали у Німеччину.
Скільки українців приїхало у Німеччину
За інформацією служби центрального реєстру іноземців з 24 лютого до 19 червня в Німеччину приїхало понад 800,2 тисячі українців. Не всі тут залишилися, оскільки багато хто обирав країну як тимчасовий пункт, щоб рухатися далі.
З 800 тисяч зареєстрованих українців 98% мають українське громадянство, з них:
- 67% – жінки;
- 38% – діти та молодь до 18 років.
У середині квітня в інтерв'ю для RND міністр транспорту та цифрової інфраструктури Фолькер Віссінг сказав, що питання кількості українців, яких готова прийняти Німеччина, взагалі не розглядають. Німеччина буде надавати притулок усім, хто цього потребує.
Рівень життя у Німеччині
Перекладачка Берлінського відомства у справах біженців (LAF) Людмила Булига каже, що життя дешевше у східних федеральних землях, наприклад, Саксонія чи Тюрінгія, де є студентські містечка. Загалом вартість життя залежить від людини та її потреб.
"Коли я приїхала в Німеччину, то жила у містечку Бранденбург (Східна Німеччина на кордоні з Польщею). Я отримувала 1000 євро стипендії і мені цього повністю вистачало. Пізніше переїхала у Берлін, не мала стипендії і працювала на пекарні приблизно за 700 євро".
За ці гроші дівчина: орендувала житло, купувала страховку, могла прожити і навіть поїхати додому в Чернівці. Тобто все залежить від того, як людина може розпоряджатися грошима. Якщо оренда житла не дуже велика, скажімо, 300 євро на місяць, то загалом можна прожити на 700 євро в місяць.
Якщо ви хочете самостійно знімати квартиру, на це потрібно від 500 євро. У суму не входять комунальні послуги. Їх зазвичай рахуються додатково, це 200-300 євро на місяць. Відповідно, місяць життя буде коштувати від 1100 євро.
Ціни на продукти
Продуктові ринки Німеччини
Харчування на одну людину обходиться приблизно в 200 євро за місяць. Стандартний продуктовий тижневий набір виглядає так:
- Молоко, 1 літр – 22 гривні;
- Буханець білого хліба – 35 гривень;
- Білий рис, 1 кілограм – 57 гривень;
- Яйця, 10 штук – 46 гривень;
- Твердий сир, 1 кілограм – 230 гривень;
- Філе куряче, 1 кілограм – 210 гривень;
- Яловича вирізка, 1 кілограм – 350 гривень;
- Яблука, 1 кілограм – 64 гривні;
- Банани, 1 кілограм – 50 гривень;
- Картопля, 1 кілограм – 35 гривень.
Культурне дозвілля у Німеччині
В перший місяць війни для українців заклади культури і дозвілля були безкоштовними. Зараз, в основному, платні, але є окремі місця, які до цих пір можна відвідувати безкоштовно.
В Українській школі в Берліні кожної суботи проходять заняття з української мови і літератури для дітей різного віку. Також спілкуватися з українцями в Німеччині і долучитися до їх діяльності можна, відвідавши Український дім в столиці країни.
Побачити визначні пам’ятки, музеї та цікаві місця Берліна тепер можна безкоштовно або за спеціальною ціною в межах акції для українців "Промені надії в Берліні". Перелік місць і партнерів акції, а також умови опубліковано на сайті berlin.de.
На німецькому телеканалі RTL Television виходить щоденний випуск новин українською мовою. Ведуча – українка Кароліна Ашіон.
rel="nofollow, noindex" target="_blank"Кінотеатр в Hackesche Höfe пропонує один сеанс в день українською мовою. Показ і поп-корн безкоштовний для українців.
Громадські бібліотеки пропонують безкоштовний читацький квиток для переселенців з України. Квиток надає доступ до мільйонів книжок, фільмів, музики, музичних нот, ігор, щоденних ЗМІ і багатьох пропозицій у цифровому форматі для будь-якого віку багатьма мовами, включно з українською. З 30 травня 2022 в бібліотеках Берліна з’явились книги українських видавництв. Більше інформації тут.
2000 українських книг від 7 найвідоміших українських видавництв можна читати безкоштовно у одній з найбільших німецьких бібліотек Amerika-Gedenkbibliothek за адресою: Blücherplatz 1 10961 Berlin.
Відпочинок для родини
Допомогти з дозвіллям та адаптацією родин з дітьми, які вимушені були залишити Україну, може Пласт, українська скаутська організація, заснована ще у 1911 році. Пластуни спільно з Українською суботньою школою в Берліні заснували проєкт "Халабуда". Для реєстрації на події необхідно доєднатись до групи у фейсбуці.
Німецький канал ARD підготував безліч різноманітних медіа-ресурсів в українському перекладі для розваг і навчання української малечі.
Кінотеатр Hackesche Höfe Kino щодня показує фільм для українців. Квитки і попкорн безкоштовні. Реєструйтесь на: [email protected] або просто завітайте.
Спортивні секції
Спортклуб Break 90, що у Friedrich Jahn Sportpark, організовує тренування з тенісу для новоприбулих українських дітей віком від 7 до 14 років. Заняття проводить український тренер. Попередній досвід необов’язковий. За детальною інформацією пишіть сюди.
Футбольний клуб Lichtenrader BC 25 e.V. організовує безкоштовні футбольні тренування для українських дітей віком 5-11 років. Кожної п‘ятниці з 17:00 до 18:30 за адресою Berlin Lichtenrade, LBC 25 Lichtenrader BC 25 e.V.
Гімнастична спільнота Берліну Turngemeinde in Berlin 1848 e.V. запрошує діток з України на безкоштовні заняття з гімнастики на свіжому повітрі на стадіоні. Цільова група: діти від 6 до 12 років. Тут також, тренер з Бразилії запрошує дітей віком від 10 років з України на безкоштовні заняття з капоейри. Тренування проходять на території гімнастичної спільноти Берліну Turngemeinde in Berlin 1848 e.V.
Враження українців, які евакуювалися у Німеччину
Художниці Людмилі Гудзон 19 років, вона небінарна особистість. Приїхала до Німеччини 15 березня з Миколаєва. "Перед моїм від’їздом нас сильно обстрілювали, особливо страшно було від обстрілів "градами", – каже Людмила.
Людмила Гудзон
Спочатку зупинилася у знайомих в місті Галле (Halle), де зареєструвалася і змогла пожити декілька тижнів. З другого дня перебування у країні отримала право на тимчасовий захист. Реєстрація тривала близько 4 годин. Їй призначили соціальну допомогу.
Далі необхідно було шукати житло. "Єдине доступне житло яке знайшла розташоване в Берліні. Зараз орендую маленьку однокімнатну квартиру, яку оплачує соціальна служба Берліна. Сплачую лише за електроенергію і якщо щось зламається, треба заплатити – 160 євро. Це багато з огляду на 300 євро соціальної допомоги, яку тут отримую", – каже Людмила.
Художниця приїхала в Німеччину одна. Людям з дітьми і тваринами тут складніше. Житло знайшла на спеціальному сайті для українців.
Рівень життя в Німеччині хороший: "Мені було дивно, як люди просто викидають їжу, яку не доїли. Транспорт комфортний, але важко орієнтуватися. В Берліні я кругами їздила на трамваях”, – каже Людмила.
Серед мінусів: німці дуже цінують тишу і вони не настільки комунікабельні, як українці.
Олександра Магурова переїхала до Німеччини з Києва. Першого березня перетнула кордон зі Словаччиною, через тиждень поїхали у Польщу і 13 березня на власному авто дісталася Німеччини. Їхали з подругою і її дітьми та собакою. Дітям Олександри – 3 і 12 років, зараз вони у Нижній Саксонії, містечку Іммензен.
"У нас знайомих в Європі не було взагалі. Старший син навчався у німецькомовній гімназії, англомовні країни ще не приймали українців, тому вирішили їхати до Німеччини".
В Україні жінка працювала із переселенцями, тому мала досвід. Через телеграм-канал знайшла німецьку родину, яка їх прийняла. Після приїзду в Іммзен, через декілька днів з господарями пішли у міську раду та зареєструвалися.
Далі все відбувалося автоматично – через листування. В місті також зупинилися близько 10 українських сімей.
"У всіх, хто їх прийняв, господарі дуже турботливі і максимально сприяють в адаптації. Заповнюють документи, везуть куди потрібно і підтримують. Поки ми не мали соціальної допомоги, нам давали карти в супермаркет для купівлі їжі чи палива", – каже Олександра.
Вона додає, що дітям легко вдалося влитися у нове середовище. Старший син у захваті, він у мовному середовищі та все розуміє. Йому подобається, що немає домашніх завдань, багато свободи. Хлопець має розлад дефіциту уваги і гіперактивний. В українській школі з цим було багато проблем. У німецькій школі йому не роблять ніяких зауважень, тому може себе більше проявити.
"Діти, звичайно, сумують за домом, за татом, друзями, але тут вони мають можливість покращувати навички спілкування німецькою",– каже Олександра.
Молодшому в дитячому садочку теж усе подобається: "Спочатку він мені казав: давай навчимо німців української мови, а тепер кожного дня вивчає нові німецькі слова. Вихователі йому допомагають", – посміхається жінка.
Щодо соціальних виплат, Олександра Магурова розповідає – отримали допомогу близько 367 євро на дорослого, 240 євро на старшого сина і на молодшого та раз на тиждень дають продукти.
Олександрі вже пропонували роботу зі знанням англійської в іншому місті через аналог країнського центру зайнятості. Жінка не ризикнула, бо сумнівалася, чи зможе влаштувати дітей у новому місті.
"У нас в громаді троє дітей дошкільного віку, але місце є лише в моєї дитини і лише до 13 год. Місцеві говорять, що проблема з садочками по всій Німеччині".
Жінка вчить мову, щоб в майбутньому претендувати на добре оплачувану роботу.
Держслужбовиця Олена разом зі своєю похилою матір'ю приїхали з Києва у баварське місто Аугсбург 15 березня. До війни в Німеччині була безліч разів. Мюнхен її улюблене місто, тому хотіла їхати саме в Баварію.
Оголошення про квартиру знайшли в інтернеті через додаток Integreat: вказала свої дані та розіслала близько 25 оголошень. Відізвалися студенти і вона з ними домовилася.
"Цю квартиру знімають четверо студентів і нам дозволили безкоштовно жити в одній з кімнат. Але квартира велика: два санвузли, вихід у внутрішній дворик. Разом гарно і весело живемо", – посміхається Олена.
Роботу жінка не шукала. Ще не отримала документи і збирається повертатися в Україну, як тільки ситуація зміниться.
"Ми заїхали в квартиру, два дні перепочили, а згодом почали реєструватися. Здали відбитки пальців, зареєструвалися в державній установі і подали своїх дані у соцслужбу для отримання допомоги, страхування, тощо. Мені сказали, що процедура триває 6 тижнів. Але моя мама вже отримала допомогу у розмірі 330 євро".
Гроші Олена з мамою практично не витрачають. Харчуються у волонтерських кафе, де можна безкоштовно поїсти.
Олена розповідає, що в Аугсбурзі їм дуже допомогла міжнародна організація IN VIA Augsburg, яка займається допомогою жінкам з дітьми, постраждалим від війни.
"Раз на тиждень ми ходимо туди на сніданки. Крім того, вони організовують різноманітні екскурсії, катання на конях, тощо", – каже жінка.
Щодо порад людям, які збираються у Баварію, жінка каже, що не радила б сюди їхати: тут дуже багато людей, мало житла і роботи. Але це інформація з чуток, вона особисто не намагалася шукати на місці ні житло, ні роботу. У пабліках в соцмереж читала, що краще їхати в Східну Німеччину, там більше місця. У будь-якому випадку перед від’їздом треба добре вивчати ситуацію, куди краще їхати.
3020
