Матеріал Surfline "How One Ukrainian Refugee is Using Surfing to Help" скорочено та адаптовано українською мовою спеціально для Евакуація.Сity.
Початок війни та евакуація
Коли сім’я почула перші вибухи у Києві, Кшися з чоловіком вирішили виїжджати та рятувати дітей.
"Ввечері ми побігли до машини, прихопивши з собою лише сумку з одягом. Без зупинок їхали з Києва на захід протягом 25 годин", – згадує жінка.
Зрештою з 7-річною дочкою Євдокією та 11-річним сином Корнієм вона евакуювалася до Португалії. Чоловік залишився в Україні.
У Португалії Кшися почувається майже як вдома, оскільки працювала тут останні п’ять сезонів у серфінг-таборі (разом із президентом Федерації серфінгу України Василем Кордишем і рештою серф-спільноти з України).
"Цього разу ми приїхали ні з чим. Коли зупинилися, я попросила дітей привітатися з океаном. Вони зробили це і на їх обличчях з'явилися посмішки та радість. Таке враження, що війна просто розтанула. Це мене вразило.
Тоді подумала, що зможу організувати серфінг-табори для евакуйованих українців, щоб матері та діти абстрагувалися від війни".
Серфінг-табір Good Days
Перший серфінг-табір Good Days у Балеалі
Невдовзі вдалося організувати перший табір Good Days у Балеалі. У ньому взяли участь 10 сімей, які вимушено покинули свої домівки через російське вторгнення в Україну.
"Спочатку діти нервували, хвилювалися. Я попросила їх не брати мобільні, щоб повністю зосередитись на океані під час табору. І це спрацювало: протягом короткого проміжку часу вони забули про війну.
"Діти захоплені від серфінгу. Чесно кажучи, я планувала організувати звичайні серфінг-табори протягом цього літа, у мене були клієнти. А потім почалася війна. Я втратила все. Ми всі втратили все".
Кшися Тачанська та учасник серфінг-табору
Такі благодійні табори жінка робить вперше: "Як тільки я опублікувала в Instagram невеличке відео, люди почали писати слова підтримки. Згодом я знайшла 16 дітей, з якими щодня займалася серфінгом".
Діти приходили засмученими, а після занять казали, що це був найкращий час у їхньому житті. Це працює, оскільки вони відволікаються, вчаться піклуватися про океан, прибирати пляж тощо".
Щоб мати ресурс для організації табору, жінка опублікувала у соцмережах ще одне відео з проханням про фінансову допомогу.
Відгукнулася серфінг-спільнота. Завдяки Billabong (австралійська компанія, що спеціалізується на товарах для серфінгу, скейтборду та сноуборду, – ред) Кшися організувала івент для 40 українських родин.
Переживання за Україну та допомога з евакуацією 35 родин
Кшися переживає за своїх рідних в Україні. "Мій чоловік не воює, але робить усе можливе, щоб допомогти. Найстрашнішим було втратити на 10 днів зв'язок з батьками. Місто перебувало в оточенні російських військ. Не було електрики та інтернету, тож багато людей не розуміли, що відбувається".
Зрештою вдалося зв’язатися з чоловіком, який жив навпроти будинку батьків. На даху свого будинку він зловив телефонний сигнал і подзвонив мені. Сказав, що з моїми батьками все гаразд".
Відтоді почалася гра на випередження: "Ми знали, що потрібно вивезти людей. Я не могла сидіти, склавши руки. Після багатьох спроб нам вдалося знайти водія, який погодився евакуювати жителів у безпечне місце. Ми вивезли 35 сімей, включаючи моїх батьків. Це справжнє диво".
Щирі емоції учасників серфінг-табору Good Days
Плани проводити серфінг-табори й надалі
"Люди почали повертатися додому два тижні тому, – каже Кшися. – Ті, хто залишається в Україні, сплять під звуки сирен і вже не здригаються від бомбардувань. Ракети влучають в дитячі садки, діти залишаються сиротами. Ти ніколи не знаєш, що трапиться в наступні дні".
Кшися планує допомагати українцям й надалі: "У липні я хочу провести два табори – у кожному буде по 10 сімей. Організацією табору займатимуться двоє моїх друзів-українців і я. Ми знаємо, що серфінг певною мірою допомагає забути про війну. І в цьому суть – нам потрібні хороші дні. Я отримала 357 заявок від евакуйованих, вони хочуть на табори".
