Чимало українців сьогодні відчувають, ніби втратили себе. Тих себе, якими були в минулому житті, тобто до війни. Вони опинилися в умовах, які не обирали та місцях, в які не планували переїжджати. Щоб мати змогу рухатися далі, не тримати життя на паузі, відчувати себе живими та проявлятися в світі, важливо зрозуміти та віднайти себе.

Про психологічні труднощі переселенців і допомогу у циклі текстів для Евакуація.City розповідає психотерапевтка та консультантка проєкту IPSO Care Оксана Верховод.  

допомога психологаОксана ВерховодАвтор: Фейсбук Оксани

Чому настає криза ідентичності?

Я дуже часто чую на сесіях історію про те, як люди в умовах війни шукали безпеку для себе, своїх дітей та своїх рідних, тому вирішили евакуюватися. Спочатку хотіли, аби діти не здригалися від вибухів чи постійних тривожних сирен. А потім зрозуміли, що поміняли "фізичну безпеку" на "втрату звичних ролей та минулого життя". 

Ще під час евакуації звучали запитання, які не хотілося чути, бо були нагальніші: "Ким я там буду? Чим буду займатися?". Заспокоювали думки: "Це не надовго! Ми лише перечекати! Сприймай це, як подорож!" 

Тепер, коли базові питання закрили, а повертатися додому все ще небезпечно, люди опинилися у стані розгубленості. Вони зрозуміли: ролі, які були до 24 лютого, у нових реаліях не працюють або зникли із втратою соціального оточення, роботи, професійної самореалізації. Хтось отримав виключно роль мами 24 на 7, хтось – волонтерки чи дружини захисника, яка кожного дня чекає на звістку "У мене все ок. Живий.."

Людям стало складніше приймати рішення і діяти, все більше хочеться ізолюватися від людей, нехтувати власними потребами, зокрема в турботі про себе.

Що таке криза ідентичності?

Наша ідентичність не може бути зведена до однієї ролі чи функції, людина не може проявлятися лише в одній сфері життя. Це ширше та глибше відчуття себе, своєї цілісності та цінності. 

Криза ідентичності може з’явитися саме через зміну життєвої ситуації та життєвих обставин. Вона звучить через ряд болісних запитань: А хто я тепер? Хто я тут? Як мені діяти далі? Що робити? Як жити? У чому моя цінність для себе та світу?

Це перегляд та переосмислення образу власного "Я". Криза ідентичності – це нормально, цього не варто лякатися. Закономірно, що зі зміною місця проживання, оточення, роду зайнятості ми переглядаємо і сприйняття себе. А тим паче, коли в наше життя вривається війна, підкошуючи все те, що вибудовували протягом життя.

Інше питання, що ми можемо дещо ускладнювати протікання цього процесу: критикою до себе, злістю на себе, боротьбою, бажанням повернути все так, як було.

Зміна і трансформація будь-яких наших внутрішніх процесів потребує спочатку їх визнання та прийняття. Тому коли людина усвідомлює та приймає, що зустрілася з кризою ідентичності – це вже половина справи. 

Як зрозуміти, чи я проживаю кризу ідентичності? 

Якщо ваша ситуація та ваше відчуття себе зараз відповідає хоча б трьом із перерахованих пунктів, можна припустити, що зараз у важому житті є місце для кризи ідентичності:

  • час від часу я проживаю гострі емоційні реакції;
  • відуваю "замкнуте коло" у своїй ситуації, хочу з нього вийти, але не знаю як;
  • те, що ще півроку тому було цінним, значимим, драйвовим, сьогодні ніби втратило сенс;
  • я не можу діяти так, як раніше, але як діяти по-новому поки не знаю;
  • останнім часом актуалізувалося багато страхів;
  • все більше хочеться побути наодинці, "зануритися у себе", відсторонитися від інших;
  • відчуваю, що життя втратило "смак";
  • не відчуваю достатньої впевненості в собі;
  • не можу зрозуміти, яка моя роль у світі зараз;
  • відчуваю тугу за тим, що не вдалося реалізувати.

 

Якщо я відчуваю щось з перерахованого, можу пропрацювати це самостійно? Я думаю, так. Дуже вірю в сили та можливості людей. Більш того, я певна, що це не перша криза ідентичності для більшості з нас. Кожен може задатися запитаннями: "Чи були вже в моєму житті такі зміни, які запрошували переглянути сприйняття себе? Чи проходив (-ла) я вже такі етапи, в яких мій образ себе та відчуття себе в світі змінювались?" В нашому досвіді дуже багато ресурсу. 

Але можна працювати і зі спеціалістом. На мою думку, це може бути швидше, тому що професійний супровід і підтримка – це теж додаткові ресурси для поповнення сил на цьому шляху.

То що ж робити? 

Дайте собі час, щоб зорієнтуватися на місцевості

Уявіть, що ви пливли океаном свого життя. І тут раптом шторм – неочікувані зміни – і вас закинуло кудись у зовсім нову місцевість. Цілі, які стояли на вашому шляху – не зрозумілі та розпливчасті або зовсім стерлися. Якийсь час ви приходите до тями, радієте, що вижили. А потім починаєте усвідомлювати, що час рухатися далі, але зовсім не знаєте, як. Не поспішайте знайти відповідь. Почніть досліджувати. Запитайте себе:

  • де я зараз?
  • що зі мною відбувається?
  • як я себе відчуваю? Про що я думаю? Як себе відчуває моє тіло? Що я відчуваю щодо цих своїх відчуттів та думок?
  • що я маю? 
  • що цінного є в моєму життя зараз? Чому це для мене має цінність?
  • як я гадаю, що мені потрібно зараз? Чого мені не вистачає?
  • якби зараз було можливо все, чого я хотів (ла) б?

 

Розберіть свій багаж 

Вам може здаватися, що ви опинилися на цьому острові зовсім без нічого, що багато чого втрачено. Але у мене є хороша новина: у вас залишилися ви. А ви – це не тільки про те, як відчуваєте себе зараз. Це ще й ваші знання, навички, вміння, досвід, ваші спогади й все те, що ви здобували, пливучи своїм океаном життя. Підійміть це на поверхню, зробіть це для себе видимим. Для цього можна:

  • виписати всі свої здобутки та досягнення;
  • згадати, що ви любили: музика, особливості стилю, атмосфери вдома чи довкола, заняття, способи проведення часу. Підійде все, що підпадає під категорію "моє", "люблю";
  • пригадати різні непрості, кризові моменти свого життя. Подумати та виписати, чому вони вас навчили, що ви здобули в них, які позитивні зрушення відбулися у вашому житті.
  • згадайте, які ваші позитивні якості відмічали інші люди. За що вас цінували колишні колеги? Чим захоплювалися ваші близькі? Що ви самі в собі любили і хотіли б і далі зберігати як рису своєї особистості?
     

Почніть збиратися в дорогу – перегляньте свій багаж ще раз

Можливо, під час перегляду багажу ви помітите, що є те, що вам не хотілось би везти за собою далі. Страх, що не вдасться, вантаж із важких почуттів із минулого? Стосунки, які більше не наповнюють, а навпаки забирають ваші сили та ресурс? Подумайте, чи потрібен вам цей вантаж. І якщо ні, то сміливо прощайтеся з ним. У цьому може знадобитися підтримка професіоналів. Не бійтеся звертатися по неї.

Почніть намічати координати руху

Я зараз не про те, щоб визначитися чітко, що робити, як робити, в які терміни і прописати план на місяць чи рік вперед. Я про те, на основі чого це може розгорнутися. Про ваші цінності та орієнтири. Про відповідь на питання: "Куди мені? І для чого?"

Наприклад, одна жінка на сесії сказала мені: "Я хочу жити далі. І жити добре. Щоб все було чинно й благородно". І це її цінності, і її орієнтир, який допоможе їй рухатися, приймати рішення та справлятися з труднощами на шляху.

А інша жінка поділилася: "Не хочу більше жити адреналіново, хочеться спокійного життя". Супер! Це теж орієнтир й межа, на що я не готова погоджуватися, а що буде для мене особистісним маяком.

Ще одна сказала: "Я не можу тут працювати по професії, але вона для мене дуже важлива. І якщо відмовлюсь від неї, піду працювати просто заради грошей, втрачу можливість бути в професійному полі, розвиватися. А я цього не хочу. Тому буду шукати інші можливості"

А які ваші координати? Чого хочете ви? В якому бажанні ви боялися зізнатися навіть собі? Можливо, зараз найкращий момент для цього? Найкраща можливість перестати це відкладати.Навіть якщо ви зробите хоча б один із цих кроків – вже буде цінно та допоможе вам. Але якщо не зробите нічого – теж окей. Можливо, у вас зовсім інший підхід.

Куди звертатися по допомогу?

Якщо вам потрібна допомога на будь-якому з описаних етапів, або є інші питання, які вас хвилюють, запрошую вас на безоплатні консультації в рамках проєкту підтримки українців від міжнародної психосоціальної організації IPSO. 

Ви можете отримати від 5 до 8 консультацій. Записатися можна:

 

Створено telegram-бот психологічної підтримки "Друг". Як отримати допомогу?
Що робити, коли сумуєш за домом і як бути з синдромом "провини вцілілого": поради психологині