Як вдалось влаштуватись нашим освітянам за кордоном, та чи легко отримати роботу за спеціальністю – розповідають українки, евакуйовані в Німеччину, Польщу та Великобританію.
Уляна Гачевська. Зі Львова в Польщу
Коли в перші місяці війни я потрапила у Польщу, моєму щастю не було меж – ми з дочкою рятувались від воєнних дій. Але в наступні дні я зрозуміла, що потрібно якось жити. На щось жити. Почала шукати роботу, згадала, що перша моя освіта вчитель початкових класів і музики.
Я трохи знала польську мову, тому вирішила ходити по школах, і розповідати про себе. Розмовляла з вчителями, директорами шкіл і залишала свій контакт і резюме. Буквально на другий день моїх пошуків до мене передзвонили з однієї школи, і запропонували посаду помічника вчителя з українськими дітками.
Я працювала кожного дня, з понеділка по п'ятницю, по 8-9 уроків. Для фахівця з досвідом відомо, це неабияких зусиль вартує. Тим більше для мене новачка – це було нереально важко. Я кожного дня вставала о 5:30, і о восьмій вечора лягала спати. Я була страшенно змучена і виснажена, але це був страшенно хороший досвід, бо я ще більше повірила у себе – у те, що я можу все, якщо я дуже хочу.
Українська школа у Вроцлаві шукала фахівців з досвідом. Я туди навіть не намагалась потрапити, бо не мала досвіду викладацької діяльності – хоча десять років тому закінчила на відмінно педагогічне училище. Але досвіду у мене не було. Для порівняння – я отримувала 2500 злотих (19 600 гривень), а за помешкання оплачувала 2 200 (17 200 гривень). Тобто якщо хтось думає, що в школі можна заробити, і ще якісь кошти відправити своїм в Україні – це неможливо і нереально. Навпаки, щоб ми могли прохарчуватись з дочкою, мені чоловік з України присилав гроші.
Коли приїхала сюди, в Україну, відразу почала шукати роботу в польській школі. Не хотіла свої знання намарне пустити. Знайшла педагогічну роботу в дитячому садочку – буду асистентом вихователя. І буду керівником гуртка з першого вересня.
Уляна Гачевська
Наталя Сонцева. З Миколаєва до Німеччини
Вдома я працювала викладачкою іноземних мов, а саме – англійської та німецької.
Після повномасштабного вторгнення росії, з дванадцятого березня я живу у Німеччині, у землі Баден-Вюртемберг. З кінця цього місяця я почала працювати як волонтерка, а потім і за офіційним контрактом – у підготовчому класі для українських дітей. У невеличкому місті Маркдорф. Я викладаю англійську та німецькі мови, а також допомагаю з перекладом на інших уроках, які є в цьому підготовчому класі.
Анна Левтіфієва. З Одеси у Великобританію
Я викладачка англійської мови. Зараз – у Великобританії, працюю офіційно і легально. Я знайшла роботу за 3-4 тижні, у компанії, яка допомагає дітям з усього світу вступати до шкіл, коледжів та університетів по всьому острову.
3 місяці я була у Європі, у Польщі – знайшла роботу за тиждень. Працювала на онлайн-школу, яка базується в республіці Ірландії. Цю роботу я також знайшла за один тиждень – просто відкрила всім відомі платформи та завантажила своє CV. Це неважко – будьте сміливішими. Я бажаю всім, хто шукає роботи, наснаги.
Анна Левтіфієва
3019
