Про це йдеться у матеріалі LigaLife.
Як навчаються евакуйовані діти
Новий навчальний рік у школах Євросоюзу за даними МОН розпочали 506 тисяч українських школярів. Загалом за кордоном перебуває 641 тисяча дітей шкільного віку.
Евакуйовані діти та вчителі повинні інтегровуватися в систему освіти нової країни. За рішенням Європарламенту, школярі, які живуть у Європі мають ходити до місцевих шкіл або повернутися в Україну і навчатися там. Як віддати дитину до школи в ЄС читайте за посиланням.
Однак часто батьки не хочуть, щоб дитина була поза контекстом української освіти чи планують повернутися в Україну. Тож обирають для дітей варіант "подвійного навчання". У такому випадку вранці дитина йде до європейської школи, а після обіду – навчається дистанційно в українській.
Таке навчання подекуди перевантажує і дуже втомлює школярів.
Щоб не перевантажувати школяра, варто:
- дати можливість дитині адаптуватися до нових умов;
- підтримувати впевненість у своїх силах;
- постійно аналізувати, наскільки дитина завантажена, чи має час і сили навчатися за двома програмами;
- якщо дитина не може впоратися – обрати один варіант (іноземну чи українську школу), а над подвійним навчанням подумати після нового року;
- не зважати на оцінки, навіть якщо вони погані, більше звертати увагу на знання, які дитина отримує.
Щоб діти залишалися в українській системі освіти, можна безкоштовно завантажити шкільні підручники на EdPro і навчатися в онлайн-школі "SchoolToGo".
А про те, як діти адаптуються до нових умов в чужих країнах та чим відрізняється навчання в різних школах читайте за посиланням.
Проблеми евакуйованих за кордон учнів
"Треба було укласти міжурядові угоди з іншими країнами, щоб там поставилися до українських дітей особливо, надали їм можливість підтримувати зв’язок з українською освітою", – розмірковує освітній омбудсмен Сергій Горбачов.
Оскільки таких угод немає, то діти вранці повинні ходити в англійську чи німецьку школу, а після обіду – відвідувати українські уроки.
Щоб залишатися в українській системі освіти, діти можуть:
- навчатися дистанційно;
- обрати екстернат або сімейну форму навчання.
Будь-який варіант ще більше перевантажує школярів, пояснює міністерка освіти і науки 2016-2019 років Лілія Гриневич. Щоб такого не відбувалося, потрібно унормувати перезарахування предметів. Це може стосуватися насамперед тих предметів, які є спільними: математики, біології, англійської мови.
Водночас українська влада мала б системно працювати над тим, щоб у інших країнах діти могли вивчати українську мову, літературу та історію. За словами голови правління ГО "Смарт Освіта" Галини Титиш, можна:
- шукати кваліфікованих вчителів на місцях;
- організовувати онлайн уроки.
Крім того, за кордоном організували безліч освітніх хабів, де зможуть навчатися українські діти. Наприклад, такий заклад відкрили у Варшаві.
3019
