Матеріал CBC News "Millions of Ukrainians fled the war, but many wound up in what they consider 'enemy territory'" скорочено та адаптовано українською мовою спеціально для Евакуація.Сity.
Говорили російською, щоб не привертати до себе уваги
Прикордонний пункт пропуску у Нарві в Естонії має лише кілька сотень метрів довжини, але стає кульмінацією тривалої подорожі приблизно для 100 українців щодня.
Дані щодо кількості українців, які опинилися в Росії після вторгнення, відрізняються. Росія стверджує, що понад 2,4 мільйона людей прийняли в рамках гуманітарної місії. Українські ж чиновники кажуть, що з кінця лютого 1,2 мільйона її громадян були примусово депортовані до Росії або на окуповану Росією територію, як-от Крим.
У липні Держдеп США дійшов висновку, що до Росії депортували від 900 тисяч до 1,6 мільйона громадян України. Дослідники Human Rights Watch отримали повідомлення, що людям погрожували, обшукували та тримали проти їхньої волі в кількох центрах ув’язнення, відомих як "фільтраційні табори".
"Ми їхали через ворожу територію і спеціально говорили російською, щоб не привертати до себе уваги", – розповідає Дарія, яка родом з Херсонської області. Їй довелося евакуюватися через анексований Крим, щоб зрештою потрапити до Естонії.
Як відбувалася евакуація з України через Росію
"Ми дивом вижили"
49-річний Ігор – колишній робітник металургійного комбінату "Азовсталь". 17 березня чоловік разом із родиною намагався покинути Маріуполь, але до Євросоюзу вони доїхали через кілька місяців.
Коли місто вперше потрапило в облогу наприкінці лютого, Ігор ховався у підвалі свого житлового будинку разом із дружиною та двома дітьми. Будівлю пошкодили сильні обстріли. "Ми дивом залишилися живі, – каже він. – Потім ще тиждень ховалися в підвалі сусіднього будинку".
Ігор із родиною живе на круїзному лайнері у Таллінні
Родина вирішила евакуюватися. Безпечних коридорів не було, тому були змушені їхати через Росію.
На виїзді з міста Ігоря та його родину зупинили на російському блокпості. Бійці затримали чоловіка, бо побачили під каблучкою на його лівій руці татуювання з українським тризубом. Сім’я не поїхала далі без нього.
Від втечі до затримання
Після затримання чоловіка допитували, перевозили в кілька центрів ув’язнення, а потім запроторили у військову казарму в окупованому Донецьку. Він спав на підлозі на дерев’яному піддоні. Разом із ним були державні працівники та волонтери підрозділів територіальної оборони України.
"Я не міг зв’язатися зі своєю родиною, – пригадує Ігор. – Вони навіть не знали, де я".
Перебуваючи під вартою, чоловік намагався випалити своє татуювання шматком вугілля з буржуйки. Зараз синій контур тризуба ледь помітний.
49-річний Ігор показує слід від опіку та залишки свого татуювання
Ігоря відпустили через 30 днів, однак його паспорт залишився у російських військових. Чоловікові повернули лише фотокопію з печаткою так званої "Донецької народної республіки".
Він повернувся до Маріуполя і разом з сім’єю попрямував до російського Таганрогу. На новому місці його донька зв’язалася з волонтерськими групами, які пропонували допомогу евакуйованим.
Організація "Допомога з виїздом" дали житло і забезпечили транспорт. У травні родина спробувала перетнути російський кордон з Естонією, але прикордонники не випустили чоловіка без паспорта.
Врешті родина евакуювалася іншим шляхом: виїхала через Білорусь, а потім перетнула кордон Латвії та Естонії.
"Я зітхнув із полегшенням, – розповідає Ігор. – Не думав, що виберусь звідти".
Наразі всі четверо живуть на круїзному лайнері в Таллінні. Родина хотіла би залишитися в Естонії.
"Є люди, які нас ненавидять"
Наталя та її 17-річна донька наразі в Рязані. Родина евакуювалася з Маріуполя після тритижневого перебування в бомбосховищі. Після перетину російського кордону їм дали чай і бутерброди, проте деякі росіяни були вороже налаштовані.
"Є люди, які нас ненавидять. Вони цього не приховують", – каже вона.
Наталя вирішила поки залишитися в Росії, оскільки не знає, що робити далі: "Кожен прокидається з думкою про повернення додому, ми хочемо повернутися до мирного життя".
Наталя евакуювалася з Маріуполя та наразі живе у росії
Кілька місяців окупації: виїзд через Крим
28-річна Дарія та 43-річна Вікторія приїхали до Нарви разом із чоловіками та дітьми. Родини з Херсонщини кілька місяців прожили в окупації перш ніж евакуюватися. Вони побоюються посилення бойових дій у регіоні, пов’язаних з деокупацією.
Родини виїжджали через анексований Крим. Вони були обережні на контрольно-пропускних пунктах: розмовляли російською, а не українською.
Перед евакуацією усі видалили фотографії та деякі контакти зі своїх телефонів, оскільки очікували на перевірки. У двох їхніх чоловіків шукали татуювання та допитували.
Дарія (ліворуч) і Вікторія (праворуч) виїхали з України через Крим
Дарія найбільше боялася роз’єднання родини або що у когось із них можуть відібрати документи. "Розумієш, що якщо щось трапиться, то доведеться залишатися в Херсоні", – розповідає вона.
На запитання від росіян, куди їдуть, вони відповіли: Санкт-Петербург. Вікторія пригадує, що російські солдати проінструктували, як зареєструватися та отримати російські паспорти.
"Вони наче вербують, – каже Вікторія. – Це як ті банери, які вивісили в Херсоні. Росія і Україна – єдині".
Російські військовослужбовці на блокпосту у Маріуполі
3020
