Редакція "Евакуація.Сity" зібрала історії українок, які знайшли кохання в іншій країні.
Бути щасливою, попри все
Тася Семенова з Києва. Вже 24 лютого вона виїжджала зі столиці – на вокзалі чекала будь-який поїзд у західні регіони України. Через 14 годин дівчина опинилася у Львові, а звідти поїхала до Польщі. Квиток вдалося дістати дивом – один із чоловіків, зрозумівши, що його не випустять через кордон, віддав своє місце дівчині.
За три тижні у Кракові Тася змінила чотири помешкання. Переселенців у Польщі ставало все більше, ситуація в Україні не покращувалася, тож постала потреба не тимчасового, а сталого місця проживання.
Спочатку дівчина планувала поїхати до Іспанії, адже кілька років тому їздила туди на навчання, тож знала мову та людей. Однак місцеві ціни зупинили дівчину перед вибором.
Тася переїхала до Португалії
"Крім іншого, я не хотіла порівнювати своє теперішнє життя переселенки зі студентським досвідом. Знала, що у Барселоні чи Валенсії це буде просто неминуче. Не хотіла постійно думати, що зараз страждаю, а минулого року було краще", – пояснює Тася.
Коли вчергове довелося змінювати квартиру, дівчина написала знайомій у Португалії. Та переконала, що рівень цін у країні невисокий, але бонусом додається океан, сонце і приємний клімат. Тож Тася вирішила поїхати в Португалію.
Десять днів жила у знайомої, згодом знайшла помешкання поблизу Лісабона – місцева родина Джудіт та Томаша, яка раніше заробляла з оренди на Airbnb, у своїх апартаментах зробила Ukrainian village для переселенців.
Тася жила перший час там, а коли відклала достатньо грошей, орендувала окреме житло. У той час прийшло розуміння, що в Португалії вона надовго, а життя у новій країні – це нова реальність.
Остаточно влаштувавшись, Тася вирішила бути щасливою попри все. Поступово почала знайомитися з новими людьми, ходити на побачення, розважатися.
"У липні ми познайомилися з Еріком. Почали спілкуватися у соцмережах, домовилися про зустріч у суботу. Але випадково побачилися вже на прогулянці у п'ятницю. У нас одразу склалися приємні розмови, тож ми не скасували суботнє побачення", – згадує дівчина.
Ерік родом зі Швеції, а до Португалії приїхав у відпустку. Через це постало багато незрозумілого, адже починати будувати стосунки на відстані Тасі не хотілося.
Тася й Ерік
"Коли Ерік повернувся до Швеції, то одразу почав кликати мене до себе. Він постійно дивувався, чому я не можу переїхати до Швеції, але з українською зарплатою я просто не могла собі цього дозволити. Зрештою я йому це сказала, але спершу зізнатися трохи заважала гордість".
Знову зустрітися парі допоміг друг Еріка. Він запропонував дівчині зробити сюрприз і особисто прилетіти на побачення. Щоб реалізувати план – купив квитки до Швеції.
"Я прожила в Еріка тиждень, це майже не було схоже на відпустку, бо ми працювали по 8 годин. У Стокгольмі ми почали обговорювати, щоб він переїжджав до мене в Лісабон. Коли ти хочеш, то все складається доволі швидко: Ерік знайшов спосіб закінчити контракт на оренду житла, знайшов нове у Португалії та організував свою роботу онлайн".
Зараз закохані живуть разом, а після перемоги планують поїхати в Україну.
"Раніше Ерік знав лише загальні факти про Україну, просто як про країну, розташовану у Європі. Зараз дізнався набагато більше, ми часто помічаємо схожі риси у шведській та українській культурі".
У новому домі мене чекало кохання
Марина Мілашич 24 лютого прокинулася від дзвінка подруги. На слова: "Прокидайся – війна" спросоння відповіла: "Не жартуй" і поклала слухавку.
Та, на жаль, це не був жарт і того ж дня дівчатам довелося виїхати з Миколаєва до кордону. Їхали добу, потім ще одну добу чекали на пункті пропуску – врешті за порадою волонтерів вирушили до Німеччини. Там зупинилися у кемпі, де переселенці могли жити деякий час.
Через декілька місяців Марина познайомилася з німецькою родиною, яка надає частину свого помешкання для українців. Так з тимчасового, подруги переїхали до іншого житла.
Марина і ТІм
"Як виявилося там на мене чекало моє кохання. У власника будинку є троє дітей. І його син, Тім, час від часу приїжджав додому на вихідні. Він військовий, протягом тижня працює та живе у військовому містечку. І на вихідні приїздив додому, провідати батьків та зустрітися з друзями", – пояснює Марина.
Якось дівчата захотіли приєднатися до таких дружніх посиденьок.
"Ми нікого не знали у новій країні та хотіли просто поспілкуватись. На той час німецьку я знала недостатньо для вільного спілкування. На щастя, Тім та його друзі гарно володіють англійською. Саме з цих посиденьок почалося моє спілкування з Тімом", – згадує дівчина.
Оскільки Тім – військовий, він розуміє серйозність ситуації в Україні. Однак постійно пара про війну не розмовляє: хлопець хоче відволікти Марину від новин.
Тім і Марина закохалися
"У мене взагалі не було думки будувати стосунки – тоді це здавалося не на часі. Я думала, що буду просто спілкуватися, але він першим сказав про свої почуття до мене. Мені було лячно думати про щасливе майбутнє, бо я ще гарно пам’ятала, як швидко це майбутнє можуть забрати. Але я закохалася", – зізнається Марина.
Зараз у пари свої виклики: Тім багато працює, тож побачитись вони можуть лише на вихідних. Марина вчить німецьку, хлопець – українську. Вони мають спільні мрії та плани і сподіваюся на майбутнє разом.
3025
