Редакція Евакуація.City поспілкувалася із Мотті про створення волонтерської кухні, фінансові складнощі та плани на майбутнє.
Кошерна їжа на угорському кордоні
60-річний Мотті Кройцер проживає в Україні близько двох з половиною років. Його сім’я залишається в Ізраїлі: чоловік розлучився ще в молодості та самотужки виховав доньку та двох синів. Конкретної причини для переїзду в Україну у Мотті не було, однак держава здавалася комфортною для життя та розвитку бізнесу.
Після переїзду Мотті Кройцер проживав в Одесі та Умані й загалом багато подорожував Україною. Чоловік пригадує, як хороший знайомий з Мукачева запропонував йому відкрити ресторан кошерної їжі поблизу синагоги. Тож ще до повномасштабного вторгнення Мотті переїхав на Закарпаття.
Мотті Кройцер
Волонтер пригадує, як після початку повномасштабного вторгнення багато людей, зокрема євреїв, тікали від війни до Угорщини.
На кордоні було дуже холодно, а їжа, яку готували волонтери, не підходила для євреїв, бо не була кошерною.
Тож Мотті ухвалив рішення долучитися до допомоги. Він щодня готував їжу та їздив до кордону, щоб годувати людей.
Їдальня для переселенців у старенькій синагозі
Через деякий час чоловік вирішив відкрити безкоштовну їдальню для переселенців у Мукачеві. Для цього волонтер використав особисті заощадження. Кухню та їдальню розмістили у старій синагозі, яку винайняли завдяки єврейській громаді міста.
Згодом Мотті Кройцер відкрив ще дві їдальні – в Івано-Франківську та Чернігові. Завдяки цьому хотів розширити допомогу для українців, адже мав фінансові можливості для цього. У кожній з них кухарі щодня готували понад 100 гарячих обідів. Особливість полягає в тому, що кошерна їжа вимагає особливих продуктів, тож її приготування виходить дорожчим за звичайну.
На жаль, через нестачу коштів їдальню в Чернігові довелося закрити.
"Це місто пережило справжнє жахіття. Тяжко було дивитися на розпач людей, яким так потрібні були наші обіди", – каже чоловік.
Дві інші їдальні працюють і досі, щоб отримати обід потрібно мати документи, що засвідчують статус переселенця.
Наразі в Мукачеві працює сім людей, в Івано-Франківську – п’ять. Такими силами щоденно вдається нагодувати понад 100 людей у кожній з їдалень. З особливою увагою Мотті ставиться до дітей та готує для них спеціальні страви.
Фінансові проблеми та підтримка від рідних
Чоловік пояснює, що майже всі відкладені особисті гроші вже використав на потреби їдалень. Волонтер навіть узяв кредити, а от постійної фінансової підтримки для проєкту знайти не вдалося. Мотті уже встиг звернутися до багатьох українських та єврейських організацій, але поки не отримав відповіді, каже він.
"Олена Зеленська у червні відвідала Ізраїль. Підтримую її позицію про необхідність допомагати постраждалим від війни. Я б хотів, щоб пані Зеленська розповіла ізраїльським політикам та організаціям про важливість мого проєкту. Однак не знаю, як дістатися до неї або її офісу", – зізнається ізраїльтянин.
Підтримати справу волонтера можна через благодійну організацію "Рука життя". Також Мотті активно ділиться моментами волонтерства на сторінці у фейсбуці.
Благодійна організація "Рука життя"
Попри фінансові труднощі чоловік не збирається зупинятися. За його словами, євреї пам’ятають, як під час Другої світової війни люди з інших країн допомагали рятувати їхній народ. Тож, бачачи як страждають невинні люди, ізраїльтянин прагне підтримати їх у тяжкій ситуації.
Люди, які отримали їжу у волонтерській їдальні
"Я роблю це від щирого серця, хоча моя сім’я називає мене божевільним. Рідні, звичайно, лише жартують та дуже підтримують мене. Я сумую за дітьми та внуками", – розповідає Мотті Кройцер.
Ресторанний бізнес після перемоги
Волонтер вважає, що країни-партнери не повинні не припиняти свою допомогу Україні. Після перемоги ізраїльтянин планує все ж таки відкрити тут ресторанний бізнес.
Також волонтер планує частіше бачитися з сім’єю. Наразі Мотті приїхав до Ізраїлю відсвяткувати своє 60-річчя. Родина приготувала для нього сюрприз та масштабне святкування. Після цього Мотті мав повернутися до України.
"Я не можу стояти осторонь, нічого не роблячи. Відчуваю себе зобов’язаним допомагати людям, які цього потребують. У молодому віці я відчував на собі, що таке бідність. Прекрасно розумію, що таке бути по інший бік столу. Я повернуся після святкування, їдальня має завжди відкритися за розкладом", – розповів волонтер.
Повернутися в Україну Мотті Кройцер мав після 7 жовтня. Однак у цей день ХАМАС масовано атакував ракетами Ізраїль, у містах спалахнули пожежі. Станом на вечір 8 жовтня кількість загиблих в Ізраїлі внаслідок нападу ХАМАСу перевищила 700 осіб, понад 2200 дістали поранень.
"Жахливі трагічні дні для Ізраїлю… Наразі зі мною та моєю сім’єю все добре, але, безсумнівно, це вплине на мої подальші плани, пов’язані з Україною. Я планував кілька зустрічей, щоб пошукати фінансування для свого проєкту, але, на жаль, доведеться усе відкласти", – поділився ізраїльтянин.
Матеріал створено та опубліковано в межах проєкту "Media Viability Project". Його реалізує Львівський медіафорум за підтримки International Media Support (IMS) та NED.
3020
