Журналістка Евакуація.city розповідає, що з цього вийшло.
Як і чому ми вирішили допомагати українцям з евакуацією
Грудень 2022 в Україні мало нагадував святковий. На головних ялинках країни – протитанкові їжаки, уламки ракет і маскувальні сітки. Фірмові червоні вантажівки з Кока-колою цьогоріч теж нікуди не їдуть – їх замінили евакуаційні рейси.
Редакція "Евакуація.сіті" працює з березня 2022 року. За цей час ми записали десятки історій евакуйованих українців, зробили сезон відеопідказок по тимчасовому захисту за кордоном, розмістили сотні новин та експлейнерів для евакуйованих і внутрішньо переселених українців. Ми моніторили кожен новий евакуаційний рейс, публікували корисні контакти, канали та посилання.
Редакція "Евакуація.city" працює уже більше десяти місяців
Тож в кінці грудня редакція вирішила, що за майже 10 місяців роботи медіа ми зібрали достатньо інформації, щоб допомогти комусь евакуюватись напряму: знайти зручний рейс/волонтерів, продумати разом усю логістику та супроводжувати дорогу в режимі онлайн.
Логіка була проста – людині, яка мусить покинути все своє життя, рятуючись від свисту російських ракет над вухом, буде хоч трохи легше це робити, маючи підтримку.
Тож під миготіння гірлянд, яке по графіку відключення світла плавно перетікало у світло свічки, ми розмістили на соцмережі гуглформу: подавайтесь на інформаційну підтримку з евакуацією. Ми допомагаємо виїхати.
Етап перший, доноворічний. Очікування VS реальність
Ми планували працювати з кількома заявками. А отримали 27.
Я переглядала відповіді на гуглформу і зрозуміла, що треба класифікувати всіх по категоріях.
З екрану на мене дивились імена людей з різних куточків України, з різними потребами та близькістю до країни-агресора. Поряд з миколаївцями, харків’янами, одеситами та дніпрянами на евакуацію претендували львів’яни, франківці та навіть одна родина із Тячева, Закарпатської області.
Згодом одна із "найзмістовніших" моїх бесід проходила саме з нею.
Пані Олеся (в цьому тексті ми не називатимемо справжніх імен героїв) вказала у пункті про причину евакуації наступне: "дім не газифікований, світла нема по 16 годин, немає тепла і води, маю маленьку дитину". Евакуюватись родина хотіла до Німеччини.
Тож коли ми отримали інформацію про зручний евакуаційний рейс до Німеччини, я розповіла про нього і Олесі. Умови для виїзду були чудовими: організатори готові були евакуювати українців разом з домашніми тваринами, враховували потреби людей з інвалідністю, і найголовніше – після приїзду до країни допомагали розібратись з місцевою бюрократією і знайти житло.
Близько десяти людей з мого списку хотіли евакуюватись саме до Німеччини. Рейс був за кілька днів до Нового року. Коли розсилала людям зі списку інформацію про евакуацію, очікувала, що може бути складно працювати з усіма водночас, проте наштовхнулась на ряд зовсім інших складнощів.
Евакуація з Покровська
Двоє претендентів зі списку не мали закордонних паспортів. Вони лишились, щоб спершу зробити документи собі і дітям, і не мати потім проблем у бюрократичній Німеччині – таке рішення цілком можна було зрозуміти.
Але найчисленніша категорія людей, які подавались на евакуацію, масово читали, а потім ігнорували мої повідомлення. Один з чоловіків, який хотів евакуюватись, зник у невідомості після питання про дозвіл на виїзд з країни.
Ще частина вирішила мені відписати якраз перед Новим роком – коли рейс уже щасливо відправився до Німеччини.
Пані Олеся із Закарпаття була якраз з останньої категорії. Виїзд зі Львова (велика кількість рейсів відправляється саме звідти) їй також не підходив – "бо по Львову зараз дуже б’ють". Ввечері 30 грудня не мала для неї іншої поради, ніж почекати до наступного року.
Везіть до Канади і США
Заявки з аргументацією "везіть до Канади/CША, бо хочу кращого життя" я закривала. Обидві країни пропонують програми підтримки для українців. Але евакуація цільово до США чи Канади – клопітка робота, до якої люди мають відповідально готуватись самостійно.
Близько шестеро людей хотіло до Норвегії, а останні відомі мені рейси 2022 закінчились ще до того, як ми почали збирати заявки. Найбільше мене турбувала родина з Миколаєва та жінка з Донеччини, яка тимчасово перебувала в Харкові. Щоб щось їм запропонувати, я мусила чекати січня.
Пані Марія, евакуація і домашнє насилля під ялинку
Ранок першого січня почався з повідомлення пані Марії з Сум: новорічної ночі у неї вдома сталось щось погане. Ситуація критична, вона мусить рятувати себе і дитину.
Наша перша комунікація відбулась 29 грудня. Жінка постукала у мій вайбер із розповіддю про свої обставини. У пані Марії була собака, дитина і чоловік, який, за словами жінки, взяв за моду в сварках бити дружину.
Евакуація з міста Суми, березень 2022
Через війну родина переїхала з рідних Сум до Ужгорода, де напади агресії почастішали. Марія була готова евакуюватись куди завгодно – аби там були умови для неї та дитини та можливість стабільно працювати. Разом ми вирішили, що після Нового року жінка вакцинує та чіпує свого пітбуля, щоб забрати і його теж, а там ми підберемо їй евакуаційний рейс.
Через інтернет я знайшла в Ужгороді центр, що допомагає жінкам, які страждають від домашнього насилля. Сонний черговий після новорічної ночі зреагував швидко – мені вдалось зв’язати Марію з центром, а ті – знайти їй безплатне житло на два тижні, бо сам соціальний готель також був забитий під зав’язку.
Марію записали на рейс до Німеччини з координацією поселення на місці від волонтерів. Він мав відправитись 12 січня. Я б хотіла написати, що пані Марія з дитиною і собакою уже в Німеччині, в безпеці і від росіян, і від домашнього насилля. Проте, за словами жінки, мама з дочкою захворіли якраз перед рейсом, і не змогли евакуюватись. Зараз ми продовжуємо шукати комфортні варіанти для довготривалої евакуації, розглядаючи то Швецію, то Норвегію, а жінка з дитиною живе то в соціальних готелях, то у знайомих.
Норвезькі хроніки
З іншими "заявниками" після Нового року наші справи пішли значно краще. Попередньо ми робили серію інтерв’ю про українців за кордоном – і голова нашої діаспори в Норвегії поділилась перевіреними евакуаційними рейсами до країни. Інколи, і навіть часто, корисними контактами ділились і самі люди – зрештою, більшості з них потрібен був просто поштовх і підтримка, щоб вирішити евакуюватись.
Упустимо частину безкінечних домовлянь, уточнень та переговорів – скажу тільки, що зрештою хронічно втомлена, але абсолютно чудова волонтерка Люсі з Норвегії зареєструвала трьох миколаївців та одну донеччанку на рейс до Норвегії.
четверо наших "заявників" мали їхати до Норвегії
Мушу додати сердитий абзац про те, як робити не треба, коли подаєшся на евакуацію: пані Мирослава з Донеччини кілька разів відмовлялась говорити паспортні дані для реєстрації на рейс. Відмова виглядала зрозуміло – жінка пояснювала, що уже мала негативний досвід з шахраями, і не готова ділитись приватною інформацією ще раз.
Після довгих переговорів мені зателефонував волонтер з Варшави, який допомагав шукати тимчасове житло для людей, поки вони очікуватимуть на свій рейс. Він попередив, що пані Мирослава не закрила тимчасовий захист в Італії. Про що сама не сказала.
***
Наша історія мала би завершитись позитивно – всі виїхали і в безпеці. Але це не так. Через тиждень виявилось, що домовленості злетіли – бо мої миколаївці залишились у місті через літнього тата, який відходив від реабілітації; а у пані Мирослави, з якою ми пропрацювали стільки нюансів, дочка потрапила на операційний стіл.
Дніпряни, які мали їхати до Варшави (у них це була пересадка до Фінляндії), злякались фінського клімату і лишились у місті – попросили підшукати країну з теплішим. Зараз вони збираються до Румунії – самі знайшли контакти. Проте поки що залишаються у місті.
Висновки
Все-таки знімати з людини частину відповідальності за процес виявилось контроверсійною затією. У всіх наших героїв щоразу були важливі причини, чому вони зрештою не евакуювались, але на допомогу пішло близько трьох тижнів часу.
Ми набрались корисних контактів та можемо тепер ще краще консультувати, куди і до кого звертатись. Проте все ж відповідальність за своє життя і здоров’я дорослі люди повинні нести самостійно – важко допомогти тому, хто не допомагає собі сам.
Тож поки що ми повертаємось до свого звичного формату: давати вам вибір та усю корисну інформацію для евакуйованих та внутрішньо переселених українців, яку ми можемо знайти.
3020
