Свои.City опублікували 10 причин евакуюватися від Наталки Нагорної. Журналістка з початку війни у 2014 році працю над цією темою, створила безліч сюжет про українських захисників, прифронтові міста і людей, які там залишилися жити.
Почнеться – тоді поїду
Ні. Простіше поїхати, коли ще не зовсім почалося. Виїжджати під обстрілами – складніше, небезпечніше, дорожче.
Ми вже бачили ситуацію в Україні, коли люди не виїхали з Чернігова чи околиць Києва у перші дні, а далі це зробити було нереально.
Чернігів
Я пересиджу в підвалі
Погана ідея. Підвал – не бункер. Вас може завалити. Ви або ваші близькі можете залишитися без води, їжі, медичної допомоги. Ми ніколи не порахуємо, скільки людей померло через запалений апендицит чи легке поранення, яке в підвалі перетворилася на вкрай тяжке.
Навіть, якщо підвал уціліє, ви можете опинитися під завалами, а розкопувати не буде кому, чи не буде як через постійні обстріли окупанта. Так, наприклад після знищення драмтеатру в Маріуполі, ворог не давав врятувати вцілілих людей з укриття новими обстрілами.
Драмтеатр в Маріуполі
Мені байдуже, де помирати
Вам-то байдуже, але вас точно хтось любить. Не треба примушувати рідних вас відкопувати, шукати, або сусідів ховати у дитячому пісочнику. Є різниця де, як і з ким помирати, раз хтось там зібрався.
6-річний хлопчик на могилі мами на Київщині
За посиланням розповідь від волонтера про людей, які відмовляються евакуюватися і як доводиться їх вмовляти, ризикуючи власним життям.
Що вони мені зроблять?
Візьмуть в полон, зґвалтують, знущатимуться, пограбують, допитуватимуть, вб'ють, мучитимуть рідних на ваших очах тощо.
Прощання з головою Мотижинської сільської ради Ольгою Сухенко і її родиною
Є десятки зафіксованих фактів військових злочинів російськими солдатами. Вони викрадають представників влади, які не хочуть працювати на окупанта, журналістів, активістів. Б'ють, залякують, а іноді й вбивають цілими родинами, включно з дітьми.
Якщо ви були свідком злочину, скористайтеся чат-ботом в телеграм Stop Russian aggression @stop_ru_aggression_bot. Тут кожен може зафіксувати воєнний злочин російського солдата на території України. Це потрібно, аби притягнути винуватців до відповідальності.
Хто мене де чекає?
Почніть самі себе десь чекати. В іншому місці не буде легко, але ви будете живі, ваші рідні будуть у безпеці. Вам буде важко, іноді навіть дуже. Ви буде відчувати себе зрадником, боягузом і вас буде переслідувати відчуття сорому. Але ви не будете заважати ЗСУ, в яких ми так віримо.
За посиланням поради від психотерапевта, як боротися з почуттям провини. А тут розповідаємо, як налаштуватися на тимчасову низькокваліфіковану роботу. Також варто розуміти, що мільйони людей у всьому світі з щирою душею допомагають українцям і справді чекають на кожного, хто потребує допомоги.
Я буду тут допомагати
Але більше заважати. Бо вас треба буде евакуйовувати, годувати, перевіряти, чи ви живі, намагатися не влучити у ваш будинок тощо. Плести сітку можна в іншому місті. Допомагати людям також можна всюди. Іноді велика допомога не стати заручником, жертвою чи мішенню.
Багато українців, які переїхали у більш безпечні регіони країни чи за кордон, стають у лави волонтерів. Так вони вкладають свою частку у перемогу України та борються з відчуттям провини. За посиланням репортаж з гуманітарного штабу у Львові, в якому працює чимало людей, які тимчасово покинули свій дім.
Це волонтер-переселенець Денис
Я хвора/хворі батьки/тварини тощо
Якщо вам все одно доведеться виїхати, то виїхати всім цим складом простіше не під обстрілами.
Психологиня Юлія Острякова наголошує: якщо людина не може сама про себе подбати – це може бути одним з аргументів, чому вона має виїхати. Якщо мова про людину недієздатну, рішення має приймати опікун.
Я вагітна/діти/вагітна з дітьми
Якого ви досі не виїхали???
Ця вагітна жінка і її ненароджена дитина загинули після авіаудару по пологому в Маріуполі
Статус тимчасового захисту, який надають українцям усі країни ЄС передбачає медичну допомогу. Зокрема, вагітні українки можуть безкоштовно бути на спостереженні у лікаря за кордоном та народжувати. Діти мають право на безкоштовне відвідування садочків та шкіл.
Крім того, місцеві волонтери у різних країнах надають гуманітарну допомогу, організовують безкоштовні розваги, гуртки та події для дітей, які втекли з України.
За посиланням читайте, як допомогти дітям адаптуватися до нового садочка чи школи.
У мене тут чоловік воює
Це дуже складно бути далеко. Але не відволікайте. Дайте воювати і захищати.
Марія Лісовенко переїхала з Канева до Німеччини. На переїзді наполягав саме чоловік, оскільки пішовши на фронт, він хотів не переживати про Марію і дітей. Їхня історія за посиланням.
Якщо я поїду, то хто ж лишиться?
А якщо ви загинете, то хто повернеться?
Згідно з останніми даними Центру Разумкова, 79% українців збираються повернутися в Україну. У західних областях України є можливість працювати і підтримувати економіку. Працюючи за кордоном, ви можете допомагати армії грошима чи просто утримувати себе і рідних, це теж допомога.
Ті, хто змушені залишитися
"Якщо ваша робота вкрай важливо і ви вимушені лишитися – будьте максимально обережні. Не ризикуйте зайвий раз. Майте аптечку, запас їжі та води. І все одно будьте готові евакуйовуватися", – каже журналістка.
Вона радить не виїжджати під час щільних обстрілів. Шукайте волонтерів та допомагайте іншим.
Наталка радить підготувати речі заздалегідь: документи, чисту білизну, аптечку, гроші, плед, переноску чи сумку для тварин, фото, зарядку для телефона. За посиланням детальний список речей, які необхідні для евакуації.
Якщо ви залишаєтеся у гарячих точках, не виходьте на вулицю без зайвих потреб.
3024
