Журналістка Евакуація.City поспілкувалася із радником міністра закордонних справ України Георгієм Тихим про стратегію держави під час роботи з переселенцями, які рятуються від війни у інших країнах.
Як МЗС взаємодіє з українцями за кордоном?
Завдяки новоприбулим переселенцям збільшилася українська діаспора за кордоном. Приміром, у 2020 році за даними ООН на території Німеччини мешкало 289 743 українців, а зараз – близько 1,1 мільйона.
У 2021 році згідно з даними ЄС в Польщі було зареєстровано 651 221 українців. Згідно з інформацією Міністерства внутрішніх справ та адміністрації, у Польщі наразі перебуває понад 1,2 мільйона громадян України.
Це підсилило її голос у країнах, де перебувають евакуйовані громадяни України, каже Георгій Тихий.
Міністерство закордонних справ орієнтується на українців, які виїхали з країни, як на окрему аудиторію. За словами Тихого, це – своєрідний вулик, до якого належать і безпосередньо українські переселенці, і користувачі соціальних мереж, і всі, кого лише можна охопити.
"Якби це не була народна війна і народний опір, нічого цього б не вийшло: урядових комунікацій на все не вистачило б. Українці за кордоном відіграли з самого початку колосальну роль і продовжують це робити. Це дозволило підняти рівень суспільства тих чи інших країн на підтримку України. Ми знаємо багато країн, де цей тиск вулиць формував рішення урядів іноземних країн про допомогу українцям", – каже радник міністра МЗС.
Ми знаємо багато країн, де цей тиск вулиць формував рішення урядів іноземних країн про допомогу українцям, каже радник міністра МЗС.Фото: КАМА
Основне завдання міністерства полягає у тому, щоби якомога більше людей повернулося, каже Георгій Тихий. "Але ми розуміємо, що багато людей залишаться за кордоном. Це величезна трудова проблема, яка перед нами буде стояти", – розповідає посадовець.
Налагодити комунікацію з українцями вдається завдяки посольствам, які діють у різних країнах. Саме вони перебувають на зв’язку з громадами: обмінюються інформацією, спілкуються, та активізують їх, приміром до символічних подій і дат.
"Це класична дипломатія, так відбувалося завжди. В Україні взагалі сильні громади за кордоном. Вони завжди були частиною дипломатичного процесу. Мабуть, сильніша діаспора тільки у вірменів. А з початком великої війни це все набуло абсолютно нового значення, українці включилися ще активніше", – коментує Георгій Тихий.
Зокрема, активно діє громада українців в Німеччині. Вони організовують акції протесту, культурно-освітні заходи, надають гуманітарну допомогу переселенцям.
Програма з цифровізації
Доносити інформацію і спілкуватися між собою українцям за кордоном допомагають:
Застосунки для громад за кордоном, які створювало громадянське суспільство
Наприклад:
- I'm Ukrainian – тут кожен зареєстрований користувач може додавати оголошення про власні події та бізнеси;
- RentMe – застосунок для пошуку житла у Польщі;
- Нумо – додаток, який допомагає вирішувати буденні питання, дізнаватись про події в світі та знаходити земляків поруч.
Спеціалізовані видання:
- Амаль Берлін Україна – україномовне онлайн-медіа у Німеччині. Публікує актуальні для іноземних громад у Берліні новини;
- "Я в Польщі" – сайт для українців у Польщі;
- ProUkraїnu.cz – медіа для українців у Чехії;
- Nеt in Nederland - Новоприбулі в Нідерланди – україномовна фейсбук-сторінка про адаптацію у країні від місцевого першого каналу NPO.
З консульствами українці найчастіше контактують, коли потребують отримати документи або вирішити інші питання.
Зокрема, до консульств можна звернутися, якщо громадяни України за кордоном хочуть:
- отримати свідоцтво з фотокарткою; продовжити строк дії закордонного паспорта; отримати паспорт, внести до закордонного паспорта інформацію про неповнолітніх дітей;
- отримати посвідчення довіреностей; заяву-дозвіл на перетин кордону неповнолітнім; заяву про прийняття спадщини; завірити копії документів тощо;
- стати на консульський облік;
- отримати інформацію з питань громадянства;
- зареєструвати народження дитини, її громадянство;
- зареєструвати шлюб:
- легалізувати офіційні документи (переклад).
"Зараз насправді в нас біда з консульськими послугами, з чергами в посольствах. Є масштабна програма цифровізації, щоб спростити спілкування з посольствами стосовно виготовлення документів і допомоги людям, які виїхали з України, – каже посадовець. – Думаю, що в рамках цифровізації будуть також інструменти для спілкування і залучення українців".
Коли почнуть діяти інновації – поки не відомо.
"Думаю, що в рамках цифровізації будуть також інструменти для спілкування і залучення українців", – ТихийФото: КАМА
Гімн України у твіттері –"операція цифрової дипломатії"
Георгій Тихий розповів про закулісся флешмобу в соцмережі Х (колишньому твіттері) до Дня Незалежності, під час якого український славень "заспівали" держсекретар США Ентоні Блінкен, голова дипломатії ЄС Жозеп Боррель і очільники МЗС таких країн:
- Великої Британії;
- Естонії;
- Ісландії;
- Італії;
- Канади;
- Литви;
- Нідерландів;
- Німеччини;
- Північної Македонії;
- Швеції.
За задумом організаторів, дипломати повинні були по черзі опублікувати по рядку із гімну України, утворивши таким чином тред. Розпочав флешмоб Дмитро Кулеба фразою "Ще не вмерла України і слава, і воля".
Ще не вмерла України і слава, і воля@thordiskolbrun @Tsahkna @WBHoekstra @GLandsbergis @TobiasBillstrom @Bujar_O @JamesCleverly @MinColonna @ABaerbock @Antonio_Tajani @JosepBorrellF @melaniejoly @SecBlinken
— Dmytro Kuleba (@DmytroKuleba) August 24, 2023
"Це операція цифрової дипломатії. 13 команд міністрів закордонних справ ми організували за два дні. Найбільший виклик полягав у тому, що рядки гімну – українською мовою: потрібно, щоб ніхто не заплутався, знав, у кого який рядок, що він означає і запостив його у правильний час", – розповідає заступник міністра закордонних справ України.
За словами Тихого, найбільша проблема була з рядком "Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону". Країна, якій спершу запропонували цю фразу, попросила її змінити, опублікувати її погодилися представники Північної Македонії.
"Довелося скурити дві пачки цигарок, поки це все публікувалося", – сміється Тихий.
Він додає, що флешмоб тривав години півтори-дві. Почали дуже бадьоро, перші п’ять міністрів один за одним запостили свої рядки. "Коли ми дійшли до нашого шведського колеги, виявилося, що він на переговорах без телефону. Доступу до твіттера більше ні в кого немає. Через хвилин 40 він вийшов з переговорів, опублікував свій рядок – і флешмоб зарухався далі. В результаті, вийшла прикольна річ, яку ніхто в світі ще не робив", – підсумовує Георгій Тихий.
3020
